Чуваєв Віктор
27.09.1977–19.07.2024
Чуваєв Віктор
Машиніст конвеєра цеху №3 Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест 23 роки.
Після закінчення школи Віктор Чуваєв здобув спеціальність електрогазозварника в одному із криворізьких профтехучилищ. Далі – служба в Збройних Силах України, робота за фахом на місцевих підприємствах.
На Південний ГЗК чоловік прийшов працювати навесні 2000-го року: в управління з ремонту технологічного устаткування потрібен був газорізальник. Через вісім років Віктор перейшов працювати в агломераційний цех, а в 2016-му поповнив колектив управління дробильно-транспортного комплексу, де сумлінно трудився машиністом конвеєра до сумнозвісного лютого 2022 року…
Після початку повномасштабної війни, вже 27 лютого, югоківець був призваний на військову службу. Близько двох років охороняв стратегічні об’єкти у складі територіальної оборони. Після навчання у травні 2024 року молодший сержант Віктор Чуваєв разом із побратимами був відправлений на Донеччину, мужньо захищав українську землю під Бахмутом. Від 18 травня 2024 року воїн вже не виходив на зв’язок із рідними, відтоді рівно рік його вважали зниклим безвісті.
Лише цьогоріч на початку липня родині Героя надійшло сповіщення про його загибель 19 липня 2024 року поблизу населеного пункту Залізне Бахмутського району. Справа в тому, що нещодавно відбувся черговий обмін тілами загиблихвійськових, і за допомогою експертизи ДНК вдалося підтвердити смерть Віктора. На жаль, до цих пір залишається невідомою доля його сина Ігоря, також працівника Південного ГЗК, який добровільно став на захист рідної землі в 2022-му і зник безвісті навесні 2023-го…
Після загибелі Віктора вдовою залишилася його дружина Тетяна, більше ніколи не побачать батька й дві його доньки – Вероніка і Вікторія.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Та нехай добрий, світлий спомин про загиблого захисника назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто знав його, любив і шанував. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
Вічна шана героям
За десять років війни було мобілізовано понад 9 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали своє життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам'ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та допомнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі підприємства
Про героя
26.12.1967–26.04.2025
Кримський
Юрій
Юрій
Кримський Юрій
26.12.1967–26.04.2025
Кримський Юрій
Провідний інженер з комп'ютерних систем Метінвест Діджитал (Кривий Ріг). Працював в Групі Метінвест понад 14 років.
Був мобілізований в березні 2024 року. Служив кулеметником механізованого взводу на Харківському напрямку. Був нагороджений грамотою бригади. Загинув поблизу н. п. Красне Перше, Куп’янського району Харківської області. Посмертно нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
У Юрія Кримського залишилися дружина Наталія та доньки Ірина й Ольга.
Про героя
05.09.1980–19.03.2024
Андрущак
Станіслав
Станіслав
Андрущак Станіслав
05.09.1980–19.03.2024
Андрущак Станіслав
Стропальник на Метінвест-СМЦ (Регіональний структурний підрозділ у с. Святопетрівське). Працював в Групі Метінвест майже вісім років.
Був мобілізований в травні 2022 року. Служив старшим механіком радіорелейної станції взводу зв’язку прив’язки радіорелейної роти батальйону зв’язку, маючи військове звання старшого солдата. Загинув від вогнепального поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу бойових позицій в районі н.п. Кринки Херсонської області, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі.
Колеги кажуть, що Станіслав Андрущак був працьовитим і не конфліктним. Усі його згадують як хорошу, спокійну та добру людину. Пам’ять про Станіслава житиме в серцях тих, хто знав і любив його.
В Станіслава Андрущака залишились дружина, брат та сестра.
Про героя
19.01.1979–16.01.2024
Шрамко
Владислав
Владислав
Шрамко Владислав
19.01.1979–16.01.2024
Шрамко Владислав
Стропальник Метінвест-СМЦ у місті Дніпро. Працював в Групі Метінвест сім років.
З 26 березня 2022 року Владислав служив інспектором прикордонної служби ІІ категорії в Бахмутському районі Донецької області, маючи військове звання молодшого сержанта. За свою відвагу та самопожертву посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня. Загинув від вогнепального поранення у смт Курдюмівка, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі. Пам’ять про Владислава житиме в серцях тих, хто знав і любив його. Колеги згадують Владислава Шрамко як працьовиту, не конфліктну людину. Усі його знали лише як хорошу і добру особистість.
Про героя
14.01.1986–24.03.2023
Швидкий
Михайло
Михайло
Швидкий Михайло
14.01.1986–24.03.2023
Швидкий Михайло
Фахівець з розвитку Дирекції по розробці і впровадженню Метінвест Діджитал (Запоріжжя). Працював у компанії понад чотири роки.
Був мобілізований у березні 2022-го. Служив у стрілецькому батальйоні.
Загинув через поранення, отримане при виконанні бойового завдання під Бахмутом Донецької області.
У Михайла залишилися близькі: матір, сестра та племінник.
Був мобілізований у березні 2022-го. Служив у стрілецькому батальйоні.
Загинув через поранення, отримане при виконанні бойового завдання під Бахмутом Донецької області.
У Михайла залишилися близькі: матір, сестра та племінник.