Горбачов Віталій

12.04.1976–26.02.2025
Горбачов Віталій
Машиніст шихтоподачи доменного цеху Запоріжсталі. Працював в Групі Метінвест майже 27 років.
Віталій народився у місті Запоріжжя 12 квітня 1976 року. Із самого дитинства вирізнявся цілеспрямованістю, силою духу та любов’ю до спорту. Займався плаванням у СДЮШОР «Спартак», де неодноразово доводив свою майстерність та волю до перемоги. За спортивні досягнення удостоєний звання Майстер спорту України з плавання.
Трудову діяльність розпочав у рідному місті, на Запоріжсталі, де майже 27 років працював машиністом шихтоподачі доменного цеху. За цей час зарекомендував себе як відданий фахівець і надійний колега, якого поважали за професіоналізм і щирість. За сумлінну працю був нагороджений відзнакою «Ветеран праці». Колеги називали його «майстром золоті руки» і людиною з великою, доброю душею.
Попри суворий вигляд, Віталій був чуйною та доброю людиною, турботливим батьком і коханим чоловіком. У родині він розкривався по-особливому – завжди готовий зробити все можливе та неможливе заради своїх двох доньок і дружини.
З початком повномасштабного вторгнення, 17 березня 2022 року, Віталій добровільно став до лав Національної гвардії України. Майже три роки служив на Запорізькому напрямку у складі бойового підрозділу, виконуючи завдання у посаді стрільця. Він був відданим побратимом, мужнім воїном і прикладом незламного духу.
26 лютого 2025 року життя Віталія трагічно обірвалося внаслідок ракетного удару поблизу села Широке Запорізької області.
За проявлені мужність і героїзм при захисті України нагороджений медаллю «Хрест Свободи» від Православної Церкви України та медаллю «Ветеран війни».
У Віталія Горбачова залишилася дружина та двоє доньок.

Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі підприємства

Про героя
26.12.1967–26.04.2025
Кримський
Юрій
Юрій
Кримський Юрій

26.12.1967–26.04.2025
Кримський Юрій
Провідний інженер з комп'ютерних систем Метінвест Діджитал (Кривий Ріг). Працював в Групі Метінвест понад 14 років.
Був мобілізований в березні 2024 року. Служив кулеметником механізованого взводу на Харківському напрямку. Був нагороджений грамотою бригади. Загинув поблизу н. п. Красне Перше, Куп’янського району Харківської області. Посмертно нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
У Юрія Кримського залишилися дружина Наталія та доньки Ірина й Ольга.

Про героя
05.09.1980–19.03.2024
Андрущак
Станіслав
Станіслав
Андрущак Станіслав

05.09.1980–19.03.2024
Андрущак Станіслав
Стропальник на Метінвест-СМЦ (Регіональний структурний підрозділ у с. Святопетрівське). Працював в Групі Метінвест майже вісім років.
Був мобілізований в травні 2022 року. Служив старшим механіком радіорелейної станції взводу зв’язку прив’язки радіорелейної роти батальйону зв’язку, маючи військове звання старшого солдата. Загинув від вогнепального поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу бойових позицій в районі н.п. Кринки Херсонської області, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі.
Колеги кажуть, що Станіслав Андрущак був працьовитим і не конфліктним. Усі його згадують як хорошу, спокійну та добру людину. Пам’ять про Станіслава житиме в серцях тих, хто знав і любив його.
В Станіслава Андрущака залишились дружина, брат та сестра.

Про героя
19.01.1979–16.01.2024
Шрамко
Владислав
Владислав
Шрамко Владислав

19.01.1979–16.01.2024
Шрамко Владислав
Стропальник Метінвест-СМЦ у місті Дніпро. Працював в Групі Метінвест сім років.
З 26 березня 2022 року Владислав служив інспектором прикордонної служби ІІ категорії в Бахмутському районі Донецької області, маючи військове звання молодшого сержанта. За свою відвагу та самопожертву посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня. Загинув від вогнепального поранення у смт Курдюмівка, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі. Пам’ять про Владислава житиме в серцях тих, хто знав і любив його. Колеги згадують Владислава Шрамко як працьовиту, не конфліктну людину. Усі його знали лише як хорошу і добру особистість.

Про героя
14.01.1986–24.03.2023
Швидкий
Михайло
Михайло
Швидкий Михайло

14.01.1986–24.03.2023
Швидкий Михайло
Фахівець з розвитку Дирекції по розробці і впровадженню Метінвест Діджитал (Запоріжжя). Працював у компанії понад чотири роки.
Був мобілізований у березні 2022-го. Служив у стрілецькому батальйоні.
Загинув через поранення, отримане при виконанні бойового завдання під Бахмутом Донецької області.
У Михайла залишилися близькі: матір, сестра та племінник.
Був мобілізований у березні 2022-го. Служив у стрілецькому батальйоні.
Загинув через поранення, отримане при виконанні бойового завдання під Бахмутом Донецької області.
У Михайла залишилися близькі: матір, сестра та племінник.