Машиніст шихтоподачи доменного цеху Запоріжсталі. Працював в Групі Метінвест майже 27 років. 

Віталій народився у місті Запоріжжя 12 квітня 1976 року. Із самого дитинства вирізнявся цілеспрямованістю, силою духу та любов’ю до спорту. Займався плаванням у СДЮШОР «Спартак», де неодноразово доводив свою майстерність та волю до перемоги. За спортивні досягнення удостоєний звання Майстер спорту України з плавання.

Трудову діяльність розпочав у рідному місті, на Запоріжсталі, де майже 27 років працював машиністом шихтоподачі доменного цеху. За цей час зарекомендував себе як відданий фахівець і надійний колега, якого поважали за професіоналізм і щирість. За сумлінну працю був нагороджений відзнакою «Ветеран праці». Колеги називали його «майстром золоті руки» і людиною з великою, доброю душею.

Попри суворий вигляд, Віталій був чуйною та доброю людиною, турботливим батьком і коханим чоловіком. У родині він розкривався по-особливому – завжди готовий зробити все можливе та неможливе заради своїх двох доньок і дружини.

З початком повномасштабного вторгнення, 17 березня 2022 року, Віталій добровільно став до лав Національної гвардії України. Майже три роки служив на Запорізькому напрямку у складі бойового підрозділу, виконуючи завдання у посаді стрільця. Він був відданим побратимом, мужнім воїном і прикладом незламного духу.
26 лютого 2025 року життя Віталія трагічно обірвалося внаслідок ракетного удару поблизу села Широке Запорізької області. 

За проявлені мужність і героїзм при захисті України нагороджений медаллю «Хрест Свободи» від Православної Церкви України та медаллю «Ветеран війни».

У Віталія Горбачова залишилася дружина та двоє доньок.