Сьогодні на об’єднаному ГЗК Метінвесту за різними професіями працює 3022 жінки. Та протягом останніх важких для країни років дедалі більше співробітниць комбінатів переходять на посади, які раніше традиційно обіймали чоловіки. У цеху виробництва окатків №2 (ЦВО-2) Північного ГЗК на виробничій дільниці подрібнення сировини, шихти та огрудкування окатків наразі трудяться три дробильниці. Про сильні рішення, високу відповідальність і відданість професії – у розмові з жінками.
Дробильниця, електрогазозварниця, машиністка огрудковувача, слюсарка з ремонту рухомого складу, водійка кар’єрного автосамоскида – такі й багато інших фемінітивів наміцно входять у вжиток на гірничодобувних підприємствах країни. У той час, як частина чоловіків змінила гірничу справу на військову, на їхні місця заступають колеги-жінки. Роблять вони це добровільно та усвідомлено, розуміючи високу відповідальність і докладаючи додаткових зусиль.
Юлія ГУРЦКАЯ
Юлія Гурцкая працює на ЦВО-2 Північного ГЗК з 2015 року. Прийшла на підприємство на вакансію машиністки конвеєра. Швидко розібралася у процесі, адаптувалася у колективі та гадала, що професійні зміни в її житті навряд чи будуть потрібні. Але лютий 2022 року розділив життя кожного українця навпіл. Чоловік Юлії пішов на фронт, та у певний час припинив виходити на зв’язок. Згодом жінці повідомили, що її захисник вважається зниклим безвісти. Відтоді покладатися Юлія могла лише на себе.
- Фінансово утримувати родину мені стало важче. Тому я й вирішила піти далі у фаховості. Посвідчення дробильника я вже мала, бо кілька років тому пройшла курси з підвищення кваліфікації. Але повинна була ще опанувати суміжну спеціальність стропальщиці. Вивчилася, успішно склала іспит та стала на нову роботу - дробильниці. Скажу, що усі складні питання, які у мене виникають упродовж змін, мені допомагають вирішувати колеги – начальник дільниці Денис Ханченко та мельник Олександр Омельченко, - ділиться Юлія ГУРЦКАЯ.
Наталія ЧОРНОКУН
Вже понад 20 років у ЦВО-2 працює й Наталія Чорнокун. Свій перший запис у трудовій книжці жінка отримала ще зовсім юною. А сьогодні Наталія Володимирівна – кваліфікована дробильниця п’ятого розряду. Щозміни вона відповідає за обладнання для подрібнення сировини, контролює його роботу, проводить технічне обслуговування та забезпечує якість готової продукції.
- Два десятки років я працювала у цеху машиністкою конвеєра, а з травня 2025-го змінила свою професію – вивчилася на дробильницю. Нові знання здобувала у нашому відділі найму та розвитку персоналу. Для мене не було нічого складного, адже усе обладнання і процеси мені давно були знайомі. Так, у дробильників ширші функції та більше обладнання в обслуговуванні. Але ж жінкам усе під силу. Якщо вже виникають ситуації, де потрібно більше фізичної сили, то я звертаюся до начальника дільниці або майстра і усе вирішується. Я йду на роботу завжди із задоволенням і високою мотивацією, адже вдома на мене чекають троє донечок, - ділиться Наталія ЧОРНОКУН.
Ірина ПРИЙМА
До того, як прийти на Північний ГЗК, Ірина Прийма спробувала себе у різних професіях. Розповідає, що якось, коли вона працювала у клінінговій компанії, отримала відрядження на ЦВО-2. Разом з колегами виконувала прибирання побутових і виробничих приміщень цеху. Саме тоді вона зацікавилася роботою технологічного персоналу, а згодом працевлаштувалася на комбінат ученицею машиніста конвеєра. Вже за рік жінка вирішила підвищити свою кваліфікацію і отримала посвідчення дробильниці. Проте до великої війни вакансій на цю посаду не було. Вони з’явилися пізніше.
- Коли почалася війна, ми з чоловіком нікуди не від’їжджали. Навіть коли цех був у вимушеному простої кілька місяців. Ми вірили, що комбінат знову запрацює на повну і потрібні будуть наші руки і знання. Так і сталося. Моя робота мені подобається і колектив у нас чудовий. Завжди можна розраховувати на допомогу і підтримку начальника дільниці Дениса Ханченка та майстра Олександра Ніцука. А поза роботою мене тримає родина, теплі зустрічі з колегами і непохитна віра у перемогу, - говорить Ірина ПРИЙМА.
За словами заступника начальника ЦВО-2 з виробництва та планування Андрія СТЕБЛІЯ, провідними, традиційно чоловічими професіями у цеху виробництва окатків завжди вважалися агломератники, машиністи млинів та дробильники. Та наразі через виклики часу гендерні межі дедалі стираються. Співробітниці, які мають достатній досвід роботи та бажання розвиватися, опановують нові навички і вміння та переходять на більш складні роботи. І виконують їх з великою віддачею, відповідальністю і якістю.
