Цьогоріч династія Супрунів з Запоріжкоксу відзначена почесним званням «Золота династія Метінвесту».Династія запорізьких коксохіміків Супрунів бере початок з 1934 року – від моменту заснування Запоріжкоксу. Засновник династії, Михайло Вікентович Пацкевич, брав участь в побудові Запорізького коксохімічного комбінату № 27 (згодом – Запоріжкокс).Унікальний на той час об’єкт, був збудований виключно вітчизняними ресурсами: не залучаючи закордонних фахівців, що на той час було рідким явищем, за власним проєктом, з використанням лише українських матеріалів. Згодом Михайло Вікентович працював на підприємстві начальником відділу організації праці, до 1937 року. У 1939 році відбулося завершення будівництва заводу у складі чотирьох коксових батарей з більш ніж 60 пічних камер і повністю опановано проєктну потужність 1,3 млн тонн на рік валового коксу. Справу засновника продовжила його дружина – Стефанида Гнатівна Кудрявцева та їх син Ігор.Підприємство не оминули випробування, що випали на долю м

Генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков у інтерв’ю Forbes Україна розповів про адаптацію до війни, ризики втрати Покровська, дефіцит електрики та плани будівництва газових станцій, можливе збільшення тарифів «Укрзалізниці» та кризу на світовому металургійному ринку, а також про дефіцит кадрів і плани будівництва заводу в Італії.У першому півріччі 2024-го найбільша українська компанія Метінвест збільшила прибуток майже в чотири рази, виторг зріс на 20%. «Допомагає низька база порівняння», – каже генеральний директор компанії Юрій Риженков. Проте попереду компанію чекають серйозні виклики.Взимку очікується гострий дефіцит електрики, УЗ планує підвищити вантажні тарифи для металургів на 20%, а світові ціни на залізну руду падають. На додачу до цього у 2025-2026 роках компанія має сплатити кредиторам понад $600 млн. Як Метінвест відповідатиме на ці виклики?Про адаптацію до війни у 2024-му– У 2023-му ваші гірничозбагачувальні комбінати (ГЗК) працювали з завантаженням 35–40%, металург

Великий життєлюб і жартівник, відчайдух і сміливець – так говорять друзі й знайомі про ветерана війни з Інгулецького ГЗК Сергія Гаркушу. Чоловік має за плечима досвід бойового розвідника, а нині допомагає наново адаптуватися до цивільного життя демобілізованим колегам. Про те, як потрапив на фронт, як навчився бути невидимим для ворога, про бойове братерство, поранення, янголів-охоронців небесних і земних – в історії героя.Життя Сергія Гаркуші за останні три роки давало такі повороти, що раніше він і нафантазувати собі подібного не міг. На початку 2022-го чоловік працював бригадиром машиністів насосних установок на рудозбагачувальній фабриці Інгулецького ГЗК. На той час вже мав років зо дев’ять стажу роботи на підприємстві. До того чималий час працював будівельником, бо закінчив за фахом маляра-штукатура училище на Інгульці. Хоча народився на півночі росії. Батьки – інгульчани були там на заробітках, а потім повернулися. Коли говорить про це – ніяковіє. Хіба міг хлопцем знати, що воюв

Не втрачаємо віри в ЗСУ, у себе й одне в одного. Продовжуємо боротися, допомагати військовим і мирним мешканцям, забезпечувати роботу підприємств, щоб Україна здобула переконливу перемогу над ворогом.Що важливого вдалося зробити команді Метінвесту за останні сім днів, розповідаємо в традиційному дайджесті.1Метінвест надав 38,5 тонн сталевого листа для будівництва меморіалу2Метінвест Політехніка проводить тренінги з безпеки праці для промисловців3Молодь Запоріжсталі організувала турнір з пляжного волейболу4На ПівнГЗК пройшло навчання з ліквідації пожежі та долікарської допомоги5Молоді спеціалісти Каметсталі відвідали спеціальну школу «Мрія»6На Каметсталі продовжують покращувати побутові умови для працівників7На Запоріжсталі співробітники навчаються другій професії

Що важливо знати й вміти у випадку загоряння, як ліквідувати вогонь та врятувати постраждалих? Північани повторили та закріпили свої навички під час імітації пожежі на РЗФ-1.Cпівробітники дирекції з охорони праці, відомчої пожежної частини комбінату, першої рудозбагачувальної фабрики та медичної частини разом відпрацювали свої дії у надзвичайній ситуації – ліквідації пожежі на території виробничого цеху та наданні долікарської допомоги постраждалим із різними видами травм.За планом-сценарієм, загоряння сталося на дільниці сепарації секції № 16 РЗФ-1, травмовано двоє робочих. У його ліквідації взяли участь нещодавно сформовані з працівників фабрики протипожежні ланки та ланки долікарської допомоги – загалом до 20-ти спеціалістів. «Під час тренування учасники нашої протипожежної ланки спрацювали ефективно, зекономивши дорогоцінні секунди та мінімізувавши ймовірні наслідки події. Передусім учасникам ланки важливо пам'ятати про власну безпеку та можливі ускладнення. Цього разу, враховуючи

Біля Чернігова триває будівництво автомобільного мосту на Десні, зруйнованого російським ворогом на початку повномасштабного вторгнення. Для відновлення важливого інфраструктурного об’єкта Метінвест-СМЦ поставив 3200 тонн листового металопрокату.Старий міст, що веде з київської траси прямо у центр Чернігова, було зруйновано в березні 2022 року під час облоги міста, коли російські війська скинули на нього шість авіабомб. Вже восени 2022 року компанія Autostrada розпочала відбудову об'єкта. А Метінвест-СМЦ надав для цього 3200 тонн листового металопрокату, серед якого є і продукція комбінату Азовсталь, що зберігалася на складах.НЕЗЛАМНА СТАЛЬМетал Азовсталі буде частиною конструкції Чернігівського мосту. Це об’єднує його з іншими популярними об’єктами – пішохідно-велосипедним мостом через Володимирський узвіз та мостом-хвилею у парку «Наталка», що в Києві.Зазвичай на проєктування такого об'єкту потрібно щонайменше два роки, але українські бізнеси доводять, що згуртована робота здатна зр

ЦГЗК Метінвесту відвідали фахівці обласного Управління державного екологічного нагляду та спеціалісти Управління екології виконкому криворізької міськради. На хвостосховищі підприємства, на території санітарно-захисної зони (СЗЗ) Глеюватського кар’єру у селищі Верабове вони мали змогу оцінити роботу, націлену на зменшення пиління.На території Кривого Рогу розташовані основні цехи одного з найбільших містоутворюючих підприємств - Центрального гірничо-збагачувального комбінату. Це Глеюватський кар’єр, дробильна та збагачувальна фабрики, шахта ім. Колачевського й фабрика огрудкування. Задля зменшення впливу промислової діяльності підприємства на навколишнє середовище на ЦГЗК розроблені заходи з проведення пилопригнічення на прилеглих територіях кар’єрів, хвостосховищ, відкритих складів готової продукції та автошляхів.Реалізацію цих заходів з метою контролю за додержанням природоохоронного законодавства перевірили члени екологічної комісії. Фахівці обласного Управління державного екологіч

У пам’ять про жертв геноциду кримськотатарського народу у Києві було встановлено особливий Меморіал. Його виготовлено за підтримки Фонду Ріната Ахметова та створено зі сталі, безплатно наданої Групою Метінвест. Фонд Ріната Ахметова вважає вкрай важливим збереження історичної пам’яті про трагічні події: задля того, щоб майбутні покоління знали про своє минуле, берегли свідчення про нього та не допускали повторення жахів; задля кращого, мирного майбутнього держави, української землі та народів, для яких вона є рідним домом. Меморіальний знак – це символічна композиція, в основі якої лежить мапа України із Кримом у центрі та чашею з кипарисом, яка символізує смуток і скорботу. Чаша є відображенням дому, наповненого культурними орнаментами кримських татар, а кипарис, що з неї виростає, є символом нового життя. Для створення Меморіалу було використано 38,5 тонн сталевого листа виробництва Метінвест Траметал (Італія). Інженери та менеджери Метінвесту провели повноцінну операцію, яка, окрім

На Північному ГЗК Метінвесту фахівці Ганнівського кар’єру працюють над поліпшенням виробництва та пропонують операційні покращання задля виконання планових показників та зниження собівартості продукції.Робітники об’єднаного ГЗК системно досліджують стан обладнання, виробничі процеси та можливість удосконалення роботи для якісного та швидкого виконання виробничих завдань.«У серпні-вересні ми вже маємо зниження по собівартості у 1,5 долари на тонну руди. Досягли цього за рахунок перегляду кар’єрної логістики, зменшення відстані транспортування гірничої маси, оптимізації роботи обладнання та заходів, які знижують нам вартість проведення буровибухових робіт. На цьому ми не зупиняємося: продовжуємо пошук енергоефективних рішень, розробляємо оптимальні транспортні сполучення та перспективні напрямки ведення гірничих робіт. Безпосередньо зараз проводимо випробування з розширення сітки видобувних свердловин, що дозволить нам ще більше економити на буровибухових роботах», – розповів начальник

В Україні створили перший підземний шпиталь, що був зроблений на базі сталевого укриття компанією "Метінвест" в координації з Медичними силами "Схід". Стабілізаційний пункт, що коштував 20 млн гривень, знаходиться на глибині 6 метрів. Він складається з шести циліндричних бункерів розмірами 7,6 на 2,5 м та додаткових приміщень і може за добу приймати 100 поранених бійців з передової. Історію створення цього шпиталю та інших підземних будов для Сил оборони та про перспективи бізнесу у підземному будівництві розповів Delo.ua операційний директор "Метінвеста" Олександр Мироненко.– Як підземне укриття, що "Метінвест" створив для ЗСУ влітку 2022 року, еволюціонувало до підземного шпиталю?– Перші такі шпиталі були створені на базі звичайних "криївок". Медики використовували їх, як стабілізаційні пункти першого рівня. Це показало ефективність, оскільки такі стабілізаційні пункти повинні знаходитися недалеко від переднього краю. Зазвичай вони знаходились в сільських хатах, але туди нерідко "при