Майже 10 років нараховує стаж Олександра Малиха на Північному ГЗК. Спеціаліст прийшов на комбінат одразу, як отримав диплом бакалавра в Криворізькому національному університеті. Його перше робоче місце – Ганнівський кар’єр, де починав з електрослюсаря четвертого розряду. Допитливому і амбітному юнаку сподобався колектив, цікаво було й опановувати ази професії. Молодого фахівця вражав своїми масштабами кар’єр, захоплювали міццю гірничі машини, які підкорював день за днем. Щоб рухатися вперед, підвищував кваліфікацію та продовжував навчання в університеті. Наполегливо йти до мети - це в його характері. А мета у Олександра проста – бути професіоналом у своїй справі, бути корисним своєму місту, своїй країні.

Наразі Олександр Малих працює за обраним у виші фахом - електриком дільниці сучасної дробильної фабрики № 3, де розташована найпотужніша в Україні циклічно-потокова технологія. Сюди фахівця запросили після закінчення магістратури. Він відповідальний за все електричне обладнання на третій станції приводів, а саме - на відкритому складі. Разом з колегами успішно справляється зі своїми обов’язками – обслуговує, ремонтує, тестує. Від початку активно фази війни, коли на комбінаті скоротили послуги підрядних організацій, роботи по догляду за обладнанням взяла на себе команда у складі якої працює Олександр. Однак, такі обсяги та відповідальність не лякають Олександра.

Насичений ритм життя звичний для нашого героя. До війни він був активним учасником всіх молодіжних заходів, особливо спортивних. Тричі брав участь у спартакіаді Метінвесту - Steel Games, був шанувальником ігор фестивалю Коzак FEST та організатором багатьох молодіжних заходів, які проводив як заступник молодіжного лідера цеху.

Наразі пріоритети змінилися - потрібно допомагати країні. Адже кожен тепер воїн на своєму робочому місці. Олександр Малих впевнений, що тільки разом можна подолати ворога. Щоб наблизити перемогу, він допомагає бійцям ЗСУ, перераховує кошти для придбання техніки та дронів, будує блок-пости для територіальної оборони, розвантажує та видає гуманітарну допомогу. Разом з родиною допомагає переселенцям. Навіть тещу покликали жити до себе, щоб надати сім’ї харківчан житло.

«Вірю, що зовсім скоро жовто-блакитний прапор піднімуть жителі тих міст та селищ, де зараз ідуть запеклі бої. Разом відсвяткуємо перемогу та в кращому вигляді відбудуємо для наших дітей рідну Україну», - впевнений Олександр Малих.