Сервіс «Метінвест – разом!» з’явився як відповідь на виклики життя, щоб підтримати працівників компанії під час війни. Наразі його успішність підтверджена 1113 індивідуальними й груповими консультаціями та низкою вдячних відгуків від співробітників Метінвесту.

Ніхто не був готовий до випробувань, які принесла війна. Українці зіткнулися з постійним ризиком і небаченим навантаженням на нервову систему. Група Метінвест поставилася вкрай серйозно до ментального здоров’я своїх співробітників. Щоб допомогти їм пережити складні емоції та впоратися зі стресом, компанія у співпраці з Wellbeing Company започаткувала унікальний проєкт «Метінвест – разом!». 

Майже з перших днів війни психологи цього сервісу надають працівникам підприємств і членам їхніх родин кваліфіковану підтримку, адже експерти проєкту – професійні фахівці та коучі, які вміють працювати з будь-яким емоційним станом. Така допомога вкрай необхідна кожному українцю, щоб залишатись надійною опорою одне одному.

Найкращим підтвердженням доцільності та дієвості корпоративного сервісу психологічної підтримки є відгуки співробітників. Майже кожен, хто звернувся по допомогу, зазначає про позитивний вплив консультацій на метальне здоров’я. Нижче – відверте інтерв’ю зі співробітницею Метінвесту, яка користується сервісом психологічної допомоги «Метінвест – разом!». 

«Ми вміємо вмовляти себе, що в нас усе добре»

Наша колега Тетяна (ім’я співрозмовника змінене з міркувань конфіденційності) переконана, що навчитися жити якісним і повним життям ніколи не пізно. Жінка шкодує, що 30 років тому не було доступу до психологічної підтримки. Наразі ж вона закликає колег цінувати й використовувати таку можливість.

 – Ви деякий час користуєтеся сервісом «Метінвест – разом!». Як ви дізналися про нього?

– Я цікавлюся психологією. Маю чотирьох онуків, і моя мрія – навчити їх дбати про себе, любити себе, брати відповідальність за власне щасливе життя. А як я їх навчу, якщо сама не вмітиму? Я дізналася про сервіс «Метінвест – разом!» під час зустрічі групи підтримки «Сильні разом!». До групи підтримки я захотіла приєднатися, щоб краще зрозуміти, як допомогти людям, які пережили страшні події війни. Я мешкаю в Запоріжжі, куди приїздить багато українців із зон активних бойових дій. Менеджер, яка допомагала мені технічно приєднатися до групи підтримки «Сильні разом!», запитала, чи не хотіла б я записатися на індивідуальну консультацію з психологом. Я відразу погодилася й жодної хвилини про це не пошкодувала.

– Це була ваша перша розмова з психологом у житті?

– Така індивідуальна розмова, що тільки про мене і тільки для мене, – перша. Знаєте, що мене вразило? Найперше запитання, яке поставив мені психолог, було чи я в безпеці. Моє покоління (мені 57 років), а особливо жінки мого покоління, «живуть» для інших, не для себе. Живуть для сім’ї, для дітей, для онуків, для кого завгодно, але не для себе. З одного боку, ми щиро хочемо зробити свою сім’ю, своїх близьких, щасливими. А з іншого – як можна зробити щасливим когось, якщо сам нещасливий?

– Які були очікування від самої зустрічі?

– Я не уявляла собі, як це буде, однак відчувала, що мені потрібна опора. Ще я була впевнена, що сервіс організований на найвищому рівні. Загалом робота з консультантом схожа на діалог із людиною, якій можна поставити будь-яке питання. Своїм близьким не поставиш, боїшся осуду, боїшся, що не зрозуміють. З психологом можна все це обговорити. Враження, що спілкуєшся з близьким, рідним. Психолог насамперед вислуховує. Ставить додаткові запитання, які допомагають розказати, що тебе турбує, що болить. Психолог не роздає порад, не повчає, не каже, що от зараз треба терміново зробити це і це.

– Тобто, це як розмова з подругою?

– І так, і ні. От як ми зазвичай спілкуємося з друзями? Якщо людина тобі щось розповідає, ми відразу починаємо радити. А людині не потрібні поради. Потрібна підтримка, розуміння. Мій психолог – дивовижний спеціаліст. Вона за диханням, за емоцією на обличчі зчитує мій стан. Я починаю консультацію в одному настрої, а завершую її зовсім в іншому – в рівновазі, з ясними думками.

– Коли й кому, на вашу думку, варто поговорити з психологом?

– Це всім корисно. Візьмемо для прикладу людей мого покоління. Я маю багато друзів і знайомих, які практично завжди перебувають у пригніченому настрої, в повсякденному житті не помічають приємних моментів, не відчувають радості. Ось це маркер, що варто звернутися по допомогу, попри ті обмежувальні переконання, які поширені серед людей мого віку.

– А які це переконання?

– У нашого покоління прийнято не бути, а здаватися. Ми вміємо вмовляти себе, що в нас усе добре, щоб оточення не запитало, як же так сталося, що ти до психолога «потрапив». У родинах моїх ровесників сказати, що ти звернувся до психолога – це дати привід для маніпуляцій, розписатися в тому, що ти «ненормальний» чи «ненормальна». Тобто багато людей живуть у дуже викривленій реальності, коли жити гнітючим для тебе життям – не соромно, а от звернутися по допомогу – соромно. Це, на жаль, радянська спадщина.

Робота з консультантом робить тебе мудрішим, навчає адекватно й тверезо оцінювати свої сили. Деякі наші соціальні ролі вимагають від нас бути сильними. Скажімо, мама. Мама повинна бути сильною для дитини, а не перекладати на дитину свої життєві питання. Я дуже шкодую, що 30 років тому, коли виховувала своїх дітей, не мала (та й ніхто не мав!) доступу до психологічної допомоги.

Ще більше таких обмежувальних переконань у чоловіків. Скільки ж вони емоцій, переживань, думок не показують і не розповідають – все в собі носять. Жінки емоційніші, а от чоловікам вважається, що плакати не можна. Я дуже сподіваюся, що молодь, зокрема й завдяки сервісу «Метінвест – разом!», допоможе змінити культуру в суспільстві та буде інакше виховувати своїх дітей. Змалечку вчитимуть їх дбати про себе, розповідатимуть дітям, що твоє щасливе життя – це тільки твоя відповідальність, нікого більше.

– А як на емоційний стан людей у Запоріжжі впливає війна?

– Ми стали іншими. Кожна дрібниця набула інших змістів. От набираєш ти склянку води зранку й замість того, щоб її просто випити, думаєш про людей, у яких води немає взагалі. Ніякої. Потім ми всі дізналися про Бучу і досі не розуміємо, як жити далі з цими знаннями. Загострюються хвороби, швидше за все, через психосоматичні причини. Всі мої друзі у вільний час волонтерять. Однак для цього теж потрібні сили. Щоб підтримати когось, допомогти, треба самому бути в адекватному емоційному стані. Консультації психолога з цим також допомагають. Фактично робота зі своєю психікою допомагає мені мати сили та можливість допомагати іншим.

Я усвідомлюю, що багато моїх знайомих і друзів не наважаться звернутися за підтримкою психолога. Мені дуже через це сумно, однак у кожного свій шлях. Своїм близьким я розповідаю про свій досвід і сподіваюся, що ці зернятка впадуть у родючий ґрунт.

Додаткову інформацію щодо роботи сервісу «Метінвест – разом!» шукайте на внутрішньому порталі компанії.

Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.