Журналісти британської газети The Guardian побували в підземному шпиталі на лінії фронту, що побудувала Група Метінвест. Про роботу стабпункту та медиків, що мають змогу рятувати військових 24 години на добу – в репортажі закордонного кореспондента видання Люка Хардінга.
Вхід прихований за чагарниками. Похилий дерев'яний тунель веде до яскраво освітленої приймальні. Тут є хірургічне відділення з ліжками, кардіомоніторами та апаратами штучної вентиляції легень. А також полиці, заповнені медичним обладнанням, ліками та акуратними стосами запасного одягу. У кімнаті для персоналу, де стоїть пральна машина та чайник, лікарі стежать за екраном. На ньому видно, як російські шпигунські дрони зигзагами розрізають небо.
Ласкаво просимо до таємного підземного шпиталю України. Заклад відкрився в серпні – це вже другий подібний на сході України, поблизу лінії фронту та Покровська в Донецькій області. «Ми перебуваємо на глибині 6 метрів під землею. Це найбезпечніший спосіб надавати допомогу нашим пораненим військовим. І це убезпечує медичний персонал», – сказав хірург шпиталю майор Олександр ГОЛОВАЩЕНКО.
У стабілізаційному пункті щодня лікують 30–40 пацієнтів. Їхній стан різний. Дехто має тяжкі травми ніг, що потребують ампутації, або серйозні поранення живота. Інші можуть ходити. Майже всі вони постраждали від російських FPV-дронів (first-person view), які скидають гранати з летальною точністю. «90% наших випадків пов'язано з атаками FPV-дронів. Кульові поранення трапляються рідко. Це нова епоха – війна дронів», – сказав хірург.
Одного дня минулого тижня до шпиталю, кульгаючи, зайшли троє військових. Найлегше поранений із них, 28-річний Артем ДВОРСЬКИЙ, розповів, що вибух FPV-дрона пробив йому ногу. «Війна – це жахливо. Хлопець поруч зі мною, Василь, загинув, – сказав він. – Він упав, і тоді росіяни скинули на нього ще одну гранату». Військовий додав: «У селі все зруйновано. Скрізь літають дрони, валяються тіла – і наші, і їхні».
Дворський розповів, що його підрозділ провів 43 дні в лісі біля Покровська, який росія намагається захопити з минулого року. Дістатися їхньої позиції можна було лише пішки. Усі припаси – їжу та воду –доставляли квадрокоптером. Через тиждень після поранення він пройшов 5 кілометрів за 3 години до місця, де його зміг забрати броньований транспорт. У шпиталі медик перевірив його життєві показники. Після лікування медсестра видала йому новий цивільний одяг – футболку й пару світлих джинсів.
Інший пацієнт, 38-річний Павло ФІЛІПЧУК, розповів, що після вибуху дрона він отримав струс мозку. «Я був у бліндажі. Раптом стало темно. Я нічого не відчував і не чув, – сказав він. – Думаю, мені пощастило вижити. Мій двоюрідний брат загинув. Вибухи не припиняються». Філіпчук, будівельник, який працював у Литві, говорить, що повернувся в Україну та зголосився добровольцем до армії за кілька днів до повномасштабного вторгнення Володимира Путіна в лютому 2022 року.
Третій військовий, Тарас МИКОЛАЙЧУК, дістав поранення в спину. Він стогнав, коли лікарі поклали його на ліжко, зняли закривавлену пов'язку й очистили його дводенну уламкову рану. Закутаний у фольговану ковдру, він позичив мобільний телефон, щоб зателефонувати сестрі. «У мене влучив уламок міни. Це був рикошет. Зі мною все гаразд», – сказав він їй. Які він має плани? «Одужати. Це триватиме кілька місяців. Після цього повернутися до своєї частини. Хтось же має захищати нашу країну», – сказав він.
З 2022 року росія неодноразово завдавала ударів по лікарнях, пологових відділеннях та машинах швидкої допомоги. За даними правозахисних організацій, унаслідок майже 2000 атак загинув 261 медичний працівник. Підземний об'єкт побудовано з чотирьох сталевих бункерів, зверху покритих дерев'яними балками, землею та піском до рівня землі. Він може витримати прямі влучання 152-мм артилерійських снарядів і навіть три 8-кілограмові заряди тротилу, скинуті з дрона.
Українська гірничо-металургійна компанія Метінвест, яка фінансувала будівництво, загалом планує звести 20 таких об’єктів. Голова Ради національної безпеки України та колишній міністр оборони Рустем УМЕРОВ заявив, що вони будуть «надзвичайно важливими для порятунку життів наших військових та підтримки захисників на передовій». Метінвест назвав цей проєкт «найамбітнішим і найскладнішим» із тих, що компанія реалізувала після вторгнення росії.
Хірург Головащенко розповів, що деякі поранені військові мусили чекати годинами, а то й днями, перш ніж їх евакуювали через загрозу повітряних атак. «О 3-й ночі до нас привезли двох пацієнтів у критичному стані. Одному з них я мусив зробити подвійну ампутацію. Його джгут був накладено так давно, що іншого виходу не було». Як він впорався з травматичними операціями? «Я працюю в медицині вже 20 років. Треба зосередитися», – сказав він.
Санітари відвезли Миколайчука тунелем до карети швидкої допомоги. Автомобіль припаркувався під кущем. Його та двох інших бійців доставили до Дніпра для подальшого лікування. Медики з підземної бригади взяли паузу. Рудий лікарняний кіт Василевс підійшов до входу, чекаючи наступних пацієнтів. «Ми працюємо 24 години на добу, – сказав Головащенко. – Це не припиняється».
