Гуманітарна ініціатива Метінвесту «Рятуємо життя» стала одним з організаторів проведення понад 30 реконструктивних операцій на обличчі та шиї для поранених на війні українців у межах місії канадських та американських медиків Face the Future Ukraine. В межах проєкту допомогу отримав співробітник Метінвест Покровськвугілля Дмитро Чеботарьов.
До війни Дмитро Чеботарьов працював підземним електрослюсарем на дільниці УКТ-1 шахтоуправління «Покровське». Він прийшов на підприємство відразу після закінчення профліцею і до війни відпрацював у шахті сім років. Зараз Дмитру лише двадцять шість, але за своє життя він вже встиг багато чого пережити.
«Найбільше боявся подзвонити дружині й сказати, що мене поранило»
У військкоматі Дмитро вже був 26 лютого. Спочатку його хотіли направити до Покровської ТРО, але лави місцевої тероборони були вже заповнені. Тож, він повернувся до роботи. Другий раз хлопця призвали вже у квітні і відтоді він захищає Україну на Донецькому та Луганському напрямках.
– Строкову службу в ЗСУ я завершив механіком-водієм БМП. Міг бути будь-яким членом екіпажу – як оператором-навідником, так і командиром бойової машини. Але воювати довелось у бригаді звичайним стрільцем. Йшли тяжкі бої під Попасною, Шепіловкою та Білогорівкою. Потім нас перекинули на Лиманський напрямок під Кремінну. Там я і отримав своє поранення, – розповідає про свій військовий шлях Дмитро ЧЕБОТАРЬОВ.
Позиції українських військових постійно знаходились під прицільним обстрілом росіян. Один зі снарядів розірвало за півтора метра від окопу, де знаходився воїн. Уламками Дмитру пошкодило руку в кількох місцях від передпліччя до пальців. Один з них влучив у живіт, але хлопця врятував бронежилет. Залізо не змогло пробити плату й застрягло на поверхні шкіри.
Але найтяжче поранення Дмитро отримав у голову. Один з уламків пройшов через око, пошкодив кістки черепа та залишився під язиком. Воїн зміг переміститись на сусідню позицію, щоб зробити перев’язку. Через перелом руки хлопець не міг самотужки це зробити. Вже звідти його вивели та направили до Краматорська, де Дмитро отримав першу медичну допомогу.
– У перші секунди після поранення найстрашніше було усвідомити те, як я повідомлю коханій дружині. Адже лише за тиждень до цього випадку повернувся з відпустки, де ми побралися з Катрусею. Разом відмітили три роки з моменту нашої першої зустрічі та нарешті стали подружжям, – зізнається хлопець.
На жаль, воїн лишився ока. Уламок, який ввійшов у голову, розірвав очне яблуко. Після вибуху Дмитро впав, а коли зміг повернутись на бік, відчув, як кров з лиця заливає руку. Було таке враження, що хтось вилив на нього пляшку води. Тоді він зрозумів, що скоріш за все ока вже немає.
– О четвертій вечора мене поранило, десь дві години вивозили з лінії вогню, а потім я втратив свідомість. З Краматорська мене транспортували до лікарні імені Мечникова у Дніпрі. В дорозі інколи приходив до тями, але остаточно прокинувся після операції, коли вже лікарі накладали останні шви, – пригадує Дмитро.
На хлопця чекав довгий та болячий шлях з відновлення. Адже він ледь не лишився половини лиця, уламки майже стерли кістки гайморової пазухи. Через те, що Дмитро втратив око, він не міг моргати залишком віка, яке теж сильно постраждало. З Дніпра його направили до Івано-Франківська, де лікарі встановили тимчасовий протез замість ока. Все це потребувало багато коштів й він звернувся до профспілкового комітету шахтоуправління «Покровське».
Рідне підприємство не залишила воїна на самоті зі своїми проблемами, він отримав матеріальну допомогу. А згодом Дмитру запропонували взяти участь у програмі реконструкції обличчя в межах партнерств гуманітарної ініціативи Метінвесту «Рятуємо життя». В середині жовтня покровського шахтаря прооперувала команда закордонних лікарів у межах місії Face the Future Ukraine. В ході операції Дмитру була встановлена титанова пластина в очне дно, скоректована симетрія обличчя та пересаджена слизова оболонка на нижнє віко.
– Зараз я проходжу реабілітацію після операції, триває процес загоєння. Місцеві лікарі постійно консультуються з закордонними колегами стосовно мого стану здоров’я. Тобто, я ще знаходжусь під наглядом канадських та американських хірургів які мене оперували. Дуже вдячний лікарям та компанії Метінвест за цю програму. Завдяки цій підтримці я отримав нове обличчя, – констатує Дмитро.
Зараз воїн почувається набагато краще, та чекає завершення реабілітації. Потім хлопцю ще доведеться встановити постійний очний протез.
Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.
