Технічний університет Метінвест Політехніка визначив три пріоритетні рівні трансформации гірничої освіти: інтеграцію цифрових технологій у навчання, поглиблену підготовку з Industry 4.0, штучного інтелекту та ресурсоефективності, а також прикладні наукові дослідження зі залученням студентів. Такий підхід орієнтований на підготовку інженерів для технологічної модернізації української промисловості та її повоєнного відновлення.
Видобувати більше – вже не єдина мета. Світовий гірничий сектор переживає масштабну технологічну трансформацію. У центрі уваги – не лише обсяги видобутку, а й доступ до критичної сировини, ефективність виробництва, безпека працівників та конкурентоспроможність підприємств. Зростання попиту на мідь, літій та інші критичні мінерали змінює інвестиційні пріоритети. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), до 2035 року дефіцит пропозиції міді за поточного портфеля проєктів може сягнути близько 25%.
Водночас найбільші зміни відбуваються безпосередньо на виробництві. Дрони виконують маркшейдерські знімання, автономна техніка перевозить гірничу масу, цифрові двійники допомагають моделювати виробничі процеси, а алгоритми штучного інтелекту – прогнозувати несправності обладнання та потенційні ризики.
Це вже не окремі технологічні експерименти, а складові нової моделі гірничого виробництва, в якій інженер дедалі більше працює з інформацією, складними системами та управлінськими рішеннями. Відповідно, змінюються і вимоги до його професійної підготовки.
– Гірнича освіта має змінюватися разом зі світовими технологічними тенденціями. Але важливо не відірвати підготовку студентів від реальних умов українського виробництва. Майбутній інженер повинен володіти класичними технологіями видобутку й водночас розуміти можливості автоматизації, цифрового моделювання та штучного інтелекту. Саме тому ми розглядаємо поступове розширення освітніх програм, поглиблену підготовку за новими напрямами та розвиток прикладних досліджень як взаємопов’язані складові сучасної гірничої освіти, – пояснює Іван САХНО, завідувач кафедри гірничої справи Метінвест Політехніки.
Три рівні трансформації гірничої освіти
Для української гірничої освіти ключовим викликом стає поєднання технологій, які сьогодні використовують підприємства, із цифровими рішеннями та інноваціями, що визначатимуть розвиток галузі в майбутньому. У Метінвест Політехніці відповідь вбачають у поступовому розвитку освітніх програм. Студент має отримати фундаментальні знання та практичні компетентності, необхідні для роботи на українському виробництві, але водночас розуміти технології, які визначатимуть розвиток галузі протягом наступних десятиліть.
За словами професора і завідувача кафедри гірничої справи Івана Сахна, для цього доцільно розвивати підготовку на трьох рівнях.
Перший – інтеграція цифрових інструментів у традиційні гірничі дисципліни. Зокрема, використання технологій дистанційного зондування за допомогою дронів і лазерного сканування в маркшейдерії, цифрових технологій у процесах видобутку та збагачення, прогнозних систем контролю в питаннях промислової безпеки.
Другий – поглиблена підготовка з курсів, що розкривають сучасні світові тренди гірництва через вибіркові дисципліни для бакалаврів і магістрів. Серед них – критичні мінерали, зелене гірництво, Industry 4.0, штучний інтелект, сталий розвиток і повторне використання промислових ресурсів.
Третій – розвиток наукових досліджень з освоєння шламів, відходів і хвостосховищ, видобування, переробки та збагачення критичної сировини, удосконалення традиційних і розвитку новітніх технологій видобутку, а також засобів і програмного забезпечення для дистанційного сканування, моніторингу та контролю показників технологічних процесів.
– Для України промислові відходи – це не лише екологічна проблема, а й потенційне джерело цінної сировини. Їх переробка відкриває нові можливості для науки та виробництва. Водночас відновлення промисловості дає шанс одразу впроваджувати сучасні системи автоматизації, дистанційного моніторингу та цифрового управління. Тому наше завдання – готувати інженерів, здатних не просто працювати з новими технологіями, а й удосконалювати виробничі процеси, пропонувати ефективні рішення для підприємств», – наголошує Іван Сахно.
Інженери для промисловості, яка змінюватиметься
Для України питання технологічного оновлення гірничої галузі має ще один вимір – повоєнне відновлення підприємств. Відтак, відбудовуючи підприємства й будуючи нові, країна може одразу закладати сучасні рішення - електрифіковане й автоматизоване обладнання, цифрові моделі та системи моніторингу. В університеті переконані, що весь цей комплекс потребуватиме інженерів, які розуміють і традиційну технологію, і нові інструменти. Зокрема, дистанційні методи – як-от БПЛА, сканування, InSAR, – дозволяють контролювати стан бортів, відвалів і виробок без прямого доступу людини до небезпечних зон, що важливо і для безпеки робіт, і для підготовки відповідних фахівців. Практичну основу навчання можуть становити цифрові двійники, симулятори та спільні проєкти з підприємствами.
«Відповідно, конкурентоспроможність української гірничої промисловості дедалі більше залежатиме від інженерів, здатних поєднувати фундаментальні знання з цифровими технологіями та прикладними дослідженнями. Саме на таке поєднання орієнтовані визначені університетом напрями розвитку гірничої освіти – від підготовки фахівців для сучасних підприємств до створення інженерних рішень для їх технологічного оновлення», – додає професор першого в Україні приватного гірничо-металургійного університету, створеного Групою Метінвест.
