Історії вцілілих 26.03.2022 Читати 3 хв

Іван Голтвенко: То був не «зелений коридор». То був коридор жаху та невідомості

Днями у Брюсселі відбувся пресзахід, де українці з різних міст розповіли свої історії виживання та порятунку, втрат, яких зазнали сотні тисяч людей після вторгнення Росії на територію нашої держави. Захід відбувся в Українському Центрі Громадянського Суспільства у Європейському Парламенті, групі Promote Ukraine. 

Кожен розповів власну історію та трагедію своїх рідних міст і всієї України. Серед промовців був ІВАН ГОЛТВЕНКО  директор з персоналу та адміністрації меткомбінату Азовсталь Групи Метінвест. Іван зміг приєднатися до заходу в режимі онлайн і розповів власну історію виживання. Він показав фото життя Маріуполя до та після вторгнення Росії: житлові будинки, пам’ятки архітектури, зони відпочинку, які так любили маріупольці. Зараз майже все місто знищене російськими фашистами. Велика кількість людей ще й досі знаходяться в підвалах і  бомбосховищах Маріуполя. Без їжі, води, світла, тепла та зв’язку. Вже понад місяць не припиняються бомбардування Маріуполя росіянами з авіації, артилерії й систем реактивного залпового вогню.

Наш земляк зазначив, що все життя працював на металургійному комбінаті Азовсталь. Розповідав про те, що з перших годин війни всі підприємства Групи Метінвест у Маріуполі фахівці почали переводити в режим гарячого консервування.

«Наші спеціалісти знали весь алгоритм дій та важливість їхнього виконання, щоб не допустити техногенної катастрофи у Маріуполі, – підкреслив Іван. – Цехи були кваліфіковано відрізані від газу, щоб не сталося витоку, охолоджені та законсервовані згідно з технологічними стандартами. Згодом, після перемоги України, ми зможемо відбудувати й відновити виробництво. Саме це дасть можливість гарантувати стабільну роботу маріупольцям і відродить економіку регіону та підтримає Україну».

Також спікер зазначив, що бомбосховища на підприємствах Групи Метінвест у Маріуполі були відкриті для всіх жителів міста з перших днів, там був запас їжі та води. Ховаються від обстрілів росіян україніці і в інших спорудах Маріуполя. 

Іван Голтвенко під час онлайн включення особливо відзначив трагедію Драматичного театру. Довгі роки театр був окрасою й культурним осередком міста. Під час війни він став прихистком для сотень містян. Росіяни скинули в самий центр театру надпотужну бомбу. Їх не зупинило навіть те, що з обох боків Театральної площі та скверу був напис «ДІТИ».

«Мій колега був усередині будівлі. Він розповів мені про крики дітей, які були поховані під завалами. Екстрені служби не змогли дістатися до них, бо бомбардування не припинилося», – каже Іван.

Сам Іван Голтвенко був у місті до шостого березня. В ті дні багато говорили про можливий «зелений коридор», який так і не дали відкрити російські загарбники. Він і ще кілька десятків машин із жінками та дітьми під обстрілами, з перешкодами, які влаштували на російських блок-постах, що вже на той час були встановлені окупантами в деяких населених пунктах між Маріуполем і Запоріжжям, зміг виїхати з міста.

«То був не «зелений коридор». То був коридор жаху та невідомості. Ми не знали, що нас чекає через 100 метрів і чи ми залишимося живими, – розповідає Іван. – Але ми не зупинялися. Так, нам було страшно, в такій ситуації неможливо не боятися, але ми, чоловіки, були відповідальні за жінок, дітей і літніх людей, які їхали з нами в тій колоні. І нам удалося».

До речі, росіяни  й досі не дали «зелений коридор» в Україну. Люди вибираються самотужки на авто та йдуть пішки. Група Метінвест із перших днів березня сформувала колону з гуманітарною допомогою та транспорт для евакуації. На жаль, наш ворог не виконав взятих на себе зобов’язань і продовжує весь цей час обстрілювати всі погоджені раніше маршрути. 

З моменту, коли Іван Голтвенко зміг вибратися з Маріуполя, він допомагає виїжджати маріупольцям, металургам і їх сім’ям – усім, хто цього потребує.

«Фонд Ріната Ахметова, Група Метінвест та інші бізнеси SCM із перших днів розгорнули гуманітарні штаби. Тонни гуманітарної допомоги з європейських країн акумулюються в Польщі на базі Метінвесту, а потім її доставляють у єдиний центр, що створений при Запоріжсталі, – розповів директор з персоналу та адміністрації Азовсталі. – Волонтери розподіляють її між містами та видають постраждалим». 

Допомагають метінвестовці й у розселенні колег та їхніх родин.  Так, у Запоріжжі, Кривому Розі, Покровську та Кам’янському розгорнули понад 6000 місць прихистку, які забезпечені спальними місцями, їжею, необхідними побутовими речами.

Про актуальну ситуацію на підприємствах Групи Метінвест і в Україні читайте в спеціальному лонгріді. Оновлення інформації – 24/7. Додавайте до закладок та діліться з друзями. Зберігайте спокій і довіряйте лише офіційним джерелам інформації.