Традиційно до Дня Конституції у Запоріжжі проходили урочисті заходи. Цього року вирішили відзначити цей день у новому форматі – вшанувавши пам’ять Захисників і Захисниць, які загинули, захищаючи незалежність та територіальну цілісність нашої держави.
Запоріжці зібралися біля нового меморіалу «Дерево Пам’яті», встановленого на честь загиблих Захисників та Захисниць України.
Нагадаємо, що меморіальну інсталяцію «Дерево Пам'яті» відкрили у парку Металургів у жовтні 2024 року, в рамках міжнародного фестивалю сучасного мистецтва GOGOLFEST POKROVA за підтримки Метінвесту. На металевих «гілках» дерева розміщені трубки-дзвіночки замість листя. Вони створюють мелодійний передзвін і символізують відлуння голосів полеглих Героїв. Саме дерево є символом боротьби й непохитності українців у прагненні до свободи.
На захід до Дня Конституції було запрошено 80 сімей загиблих українських Героїв. Також у заході взяли участь заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Михайло Семікін, голова Запорізької обласної ради Олена Жук, заступник міського голови Сергій Білов, представники обласної та міської влади, районних державних адміністрацій, військові, поліцейські, рятувальники ДСНС, священнослужителі. Також до заходу долучилися представники молодіжного руху «Байда».
Актори презентували присутнім зворушливе театралізоване дійство, що зображувало долю жінок, які чекали, але не дочекалися своїх чоловіків з війни. Вони також зібрали у родин загиблих дзвіночки, які помістили на спеціальні модулі. Кожна з 80 запрошених сімей Героїв отримала по два таких сталевих дзвіночки. Один буде на дереві, інший залишиться на пам’ять рідним.
Диктор зачитував прізвища загиблих військових, символом пам’яті про яких будуть ці дзвіночки. Потім модулі з дзвіночками закріпили та підняли на Дерево Пам’яті.
Серед імен героїчних Захисників – Юрій Оліфір. Його дружина Анна розповіла, що її чоловік працював на комбінаті Запоріжсталь і став на захист країни з перших днів війни. Воював на Запорізькому та Донецькому напрямках.
– Чоловік не став чекати, коли прийде повістка. Як він мені сказав – я йду вас захищати. На кожне завдання, коли йшов, він мені телефонував, щоб я не переживала. Казав, що пішов «на смєну»: «Не хвилюйся, тільки повернуся, я тобі одразу ж перетелефоную», – згадує Анна ОЛІФІР.
Юрій Оліфір загинув у Бахмуті у 2022 році. Його родина впевнена, що надважливо зберігати пам'ять про тих, хто віддав життя за свободу та незалежність держави.
– Це цінно і важливо, щоб пам'ятали людей, які загинули за нашу Батьківщину. Я тут не одна така, – вважає Анна Оліфір.
Так вважає і дружина загиблого Героя Тетяна СТЕПАНЮК, дзвіночок з іменем якого тепер теж буде на Дереві пам'яті:
– Для нас, як для родини загиблого захисника – це дуже важливо і цінно, бо ми робимо все, щоб наших хлопців не забували, щоб пам'ятали ціну нашого мирного життя і нашої Незалежності.
Чоловік Тетяни Степанюк Сергій боронив країну ще з 2014 року. Від перших днів повномасштабної війни знову вирушив на фронт.
– Я піду туди, щоб вони не прийшли сюди, бо тут моя родина, – так він зразу сказав. Він ще з 2014 року це казав. Працював на Запоріжсталі. Воював він в нашій 55 артбригаді «Запорізька Січ».
Загинув боєць у 2022 році. Він був справжнім воїном, який не міг сидіти осторонь. Так каже Тетяна Степанюк і додає зі сльозами на очах: «Знаю, що він зробив би теж саме, це його вибір».
Чоловік Елеонори МОВЧАНЮК Олександр пішов на фронт в 58 років. Був у піхоті. Боронив Донеччину. Встановлення дзвіночка на Дерево пам'яті – подія, на яку родина дуже чекала.
– Це таке пам'ятне місце, де чуються голоси і дзвіночки – це наче голоси наших хлопчиків, наших захисників.
Чоловік казав, а хто, як не я маю захищати свою родину, друзів, Батьківщину, як же я не піду...
Дякуємо, такі заходи – це дуже цінно. Ми будемо приходити сюди й надалі.
...Присутні вшанували пам`ять загиблих Героїв хвилиною мовчання. А також на знак шани поклали квіти до Дерева пам’яті.
