Офіційно історія великої кіноіндустрії розпочалась в паризькому «Гранд-кафе» 1895 року з 10 перших короткометражок братів Люм’єр. Однак, цей кінопоказ був далеко не першим у світі: ще за два роки до нього український винахідник Йосип Тимченко успішно демонстрував в Одесі кінокартини, зняті на камеру власного виробництва. Щоправда, з подальшою кар’єрою в українця не склалося: спершу він потрапив в неласку до царату, а після революції більшовики затаврували його буржуєм, тож останні роки життя він провів у бідності та забутті.Подібна історія мало не спіткала увесь український кінематограф: понад 100 років на кожен його зліт припадали десятки падінь. Та й цензура до самого розвалу союзу гальмувала створення та поширення стрічок, які несли національну ідею та правдиву історію нашого народу. Але, до честі українців, навіть у ті часи нескінченного потоку держзамовлень траплялися рідкісні (а від того – ще цінніші) перли кіномистецтва. Пригадаймо непростий шлях, який судилося пройти українськ