Степанюк Сергій
08.02.1983–23.12.2022
Степанюк Сергій
Народився в селі Новоселище Запорізької області. В 1998 році закінчив Августинівську загально-освітню школу. В цьому ж році вступив до Запорізького електро-технічного технікуму.
В 2002 році – військова служба в десантному батальйоні. У 2014 році став на захист України під час АТО. Служив в 55-ій окремій артилерійській бригаді «Запорізька Січ» на посаді командира гармати. В 2017 році після завершення контракту повернувся до цивільного життя.
З 2020 року працював на комбінаті Запоріжсталь верстатником деревообробних станків. Після повномасштабного вторгнення росії, Сергій 24 лютого 2022 року став на захист Батьківщини.
Сергій до останнього боровся за вільне майбутнє своєї сім'ї та всіх українців. Ризикуючи життям визволяв окуповані села, не дозволяв ворогу пройти далі.
Загинув Сергій Степанюк під час виконання бойового завдання біля с. Богоявленка Донецької області від вибухової травми.
Колеги згадують про Сергія Степанюка так: «Був дуже веселою і доброю людиною, майстром на всі руки. З ним було дуже легко спілкуватись. Сергій ніколи не ображався».
Поховали Сергія в рідному селі. В нього залишилися дружина, син, матір та сестра.
Вічна шана героям
За десять років війни було мобілізовано понад 9000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
Метінвест-СМЦ
Про героя
05.09.1980–19.03.2024
Андрущак
Станіслав
Станіслав
Андрущак Станіслав
05.09.1980–19.03.2024
Андрущак Станіслав
Стропальник на Метінвест-СМЦ (Регіональний структурний підрозділ у с. Святопетрівське). Працював в Групі Метінвест майже вісім років.
Був мобілізований в травні 2022 року. Служив старшим механіком радіорелейної станції взводу зв’язку прив’язки радіорелейної роти батальйону зв’язку, маючи військове звання старшого солдата. Загинув від вогнепального поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу бойових позицій в районі н.п. Кринки Херсонської області, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі.
Колеги кажуть, що Станіслав Андрущак був працьовитим і не конфліктним. Усі його згадують як хорошу, спокійну та добру людину. Пам’ять про Станіслава житиме в серцях тих, хто знав і любив його.
В Станіслава Андрущака залишились дружина, брат та сестра.