01.05.1981–31.08.2024
Машиніст крана агломераційного цеху Каметсталі. Працював в Групі Метінвест на підприємствах Маріуполя та Кам’янського.

Олексій Курочкін народився 1 травня 1981 року в місті Маріуполь.

До початку широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року працював на заводі ММК ім. Ілліча. Навесні того ж року, 15 березня, йому вдалося вирватися з оточеного Маріуполя та дістатися до міста Дніпра.

З червня 2022 року працював на Каметсталь машиністом крана металургійного виробництва  агломераційного цеху. 

20 серпня 2022 року Олексій добровільно став на захист України, вступивши до лав Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Він служив у 27 дивізіоні Річкової флотилії у складі екіпажу артилерійського катера на посаді рульового-сигнальника. Виконував бойові завдання з патрулювання акваторії Каховського водосховища річки Дніпро, запобігаючи проникненню ворожих диверсійних груп та військових катерів на територію Запорізької області.

31 серпня 2024 року, вже як командир десантного катера, матрос Курочкін загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Понятівка Херсонської області, в усті річки Інгулець, унаслідок удару ворожої керованої протитанкової ракети.

За проявлену мужність і самовіддане служіння Українському народові він був нагороджений державною нагородою України – орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У Олексія Курочкіна залишилися дочка Анастасія, син Володимир, мати Олена Анатоліївна та брат Олександр. Двоюрідний брат Барбаров Андрій був в лавах ЗСУ та загинув, захищаючи незалежність України. 
Олексій назавжди залишиться у пам’яті як мужній воїн, який без вагань віддав життя за свободу та незалежність України.
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

Про героя
19.11.1989–27.07.2025
Петрашевський
Євген
19.11.1989–27.07.2025
Електрогазозварник Центрально ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років. 

Був мобілізований в липні 2023 року. Загинув під час проходження військової служби в с. Вільноандріївка Запорізької області.

У Євгена Петрашевського залишилася донька Анна. 
Про героя
21.07.1976–18.07.2025
Акст
Сергій
21.07.1976–18.07.2025
Машиніст насосних установок Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже шість років.

Був мобілізований 27 лютого 2022 року. Служив в званні сержанта. Під час виконання бойових спеціальних завдань безпосереднього протиповітряного прикриття отримав травмування. Під час операції в лікарні серце героя не витримало. 

У Сергія Акста залишилася дружина Оксана. 
Про героя
23.01.1975–14.03.2025
Рябоштан
Андрій
23.01.1975–14.03.2025
Машиніст екскаватора Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже чотири роки.

Був мобілізований в липні 2022 року. Служив молодшим сержантом. Помер внаслідок гострої недостатності кровообігу, кардіоміопатії.

У Андрія Рябоштана залишилася дружина Тетяна. 
Про героя
12.07.1987–22.02.2025
Ніконенко
Станіслав
12.07.1987–22.02.2025
Механік на Центральному ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже сім років. Був нагороджений почесною грамотою комбінату.

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув при виконанні бойового завдання в районі н. п. Стариця Чугуївського р-ну Харківської області.

У Станіслава Ніконенка залишилися дружина Юлія та донька Аріна. 
Про героя
21.04.1989–14.01.2025
Великий
Вадим
21.04.1989–14.01.2025
Машиніст екскаватору на Центральному ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад два роки. 

Був мобілізований в жовтні 2024 року. В званні старшого солдата загинув при виконанні бойового завдання поблизу н. п. Торецьк Бахмутського р-ну Донецької області.

У Вадима Великого залишилася донька Дар’я.  
2024
Про героя
15.04.1994–22.12.2024
Кормош
Вячеслав
15.04.1994–22.12.2024
Помічник машиніста тепловозу Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже десять років. 

Був мобілізований в липні 2024 року. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Дачне Донецької області.
Про героя
27.01.1995–27.10.2024
Бруча
Євгеній
27.01.1995–27.10.2024
Електрогазозварник Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже шість років. 
 
Був мобілізований у вересні 2022 року. Загинув поблизу н. п. Ямполівка Краматорського р-ну Донецької області.
 
Про героя
27.04.1972–16.10.2024
Робота
Сергій
27.04.1972–16.10.2024
Водій навантажувача у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 13 років. Був нагороджений почесною грамотою ЦГЗК. 

Був мобілізований в червні 2024 року. Загинув при виконанні бойового завдання, поблизу населеного пункту Зелений Шлях Курської області.

У Сергія Роботи залишилася донька Марина. 
Про героя
16.07.1983–13.10.2024
Коваленко
Тимур
16.07.1983–13.10.2024
Майстер гірничий підземної дільниці Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 13 років. 

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув при виконанні бойового завдання поблизу н.п. Авдіїва, Бахмутського р-ну, Донецької області.

У Тимура Коваленка залишилася донька Яна. 
Про героя
14.08.1988–23.09.2024
Бродовський
Віталій
14.08.1988–23.09.2024
Помічник машиніста тепловоза Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 14 років. 

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув внаслідок влучання дрона біля н.п. Новопавлівка Запорізької області.

У Віталія Бродовського залишився син Ростислав.  
Про героя
16.09.1994–06.09.2024
Грицан
Роман
16.09.1994–06.09.2024
Дробильник на Центральному ГЗК. Працював в Групі Метінвест чотири роки. 

Був мобілізоаний в грудні 2022 року. Загинув поблизу населеного пункту Антонівка.
Про героя
11.05.1976–02.08.2024
Жуков
Микола
11.05.1976–02.08.2024
Електрик Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад 17 років. 

Був мобілізований в жовтні 2023 року. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Часів Яр Бахмутського району.

У Миколи Жукова залишилися сини Максим та Антон, а також донька Світлана.