Лебедєв Ігор
28.09.1969–26.04.2023
Лебедєв Ігор
Навчався в ЗОШ № 92 м. Запоріжжя. В 1984 році поступив в «Запорізький металургійний технікум», а в 1988 році закінчив його по спеціальності доменне виробництво.
По закінченню технікуму був направлений на комбінат Запоріжсталь на роботу, де працював в ОТК контролером по відбору проб шихти гарячого агломерату.
3 листопада 1988 року по листопад 1990 року проходив строкову службу.
В травні 1996 року був прийнятий на комбінат Запоріжсталь в ЦХП-1 слюсарем- ремонтником, а в серпні 2001 року був переведений монтажником в ЛООС (УОНС).
В 2005 році закінчив Запорізьку Державну Академію за спеціальністю: «Металургія чорних металів».
В лютому 2022 року після вторгнення збройних сил рф пішов добровольцем на війну. З 01.04.2022 року вже знаходився на військовій службі у званні молодшого сержанта.
Загинув в бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, поблизу н. п. Водяне Донецької області під час артилерійського обстрілу зі сторони збройних сил РФ.
Колеги згадують, що Ігор Лебедєв був чуйним батьком та турботливим сином для своєї матері.
Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
Про героя
30.10.1980–04.02.2026
Канонік
Олександр
Олександр
Канонік Олександр
30.10.1980–04.02.2026
Канонік Олександр
Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад 7 років.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив старшим солдатом, загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Річки Сумської області.
У Олександра Каноніка залишилися батьки Юлія Павлівна та Володимир Дмитрович, а також брат Іван.
Про героя
23.06.1981–23.01.2026
Ухожанський
Ігор
Ігор
Ухожанський Ігор
23.06.1981–23.01.2026
Ухожанський Ігор
Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже чотири роки.
Був мобілізований в травні 2023 року. Служив старшим солдатом. Помер під час проходження служби від гострої серцево-судинної недостатності в м. Павлоград Дніпропестовської області.
У Ігоря Ухожанського залишилися дружина Маргарита, та діти: Артем, Катерина й Єлизавета.
Про героя
29.08.1983–23.01.2026
Шашорін
Віталій
Віталій
Шашорін Віталій
29.08.1983–23.01.2026
Шашорін Віталій
Підземний електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест менше року.
Був мобілізований у вересні 2025 року. Отримав поранення, від яких помер під час бойових дій у н. п. Новий Донбас Покровського району Донецької області.
У Віталія Шашоріна залишилася дружина Оксана та син Данило.
Про героя
21.07.1984–05.01.2026
Сіліян
Максим
Максим
Сіліян Максим
21.07.1984–05.01.2026
Сіліян Максим
Інженер з надійності Центрального ГЗК. Працював в групі Метінвест вісім років.
Був мобілізований в жовтні 2022 року. Служив молодшим сержантом. Загинув внаслідок прильоту КАБа в районі н. п. Добропілля Покровського району Донецької області.
У Максима Сіліяна залишилися дружина Юлія та сини Владислав і Олег.
Про героя
19.11.1989–27.07.2025
Петрашевський
Євген
Євген
Петрашевський Євген
19.11.1989–27.07.2025
Петрашевський Євген
Електрогазозварник Центрально ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років.
Був мобілізований в липні 2023 року. Загинув під час проходження військової служби в с. Вільноандріївка Запорізької області.
У Євгена Петрашевського залишилася донька Анна.
Про героя
21.07.1976–18.07.2025
Акст
Сергій
Сергій
Акст Сергій
21.07.1976–18.07.2025
Акст Сергій
Машиніст насосних установок Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже шість років.
Був мобілізований 27 лютого 2022 року. Служив в званні сержанта. Під час виконання бойових спеціальних завдань безпосереднього протиповітряного прикриття отримав травмування. Під час операції в лікарні серце героя не витримало.
У Сергія Акста залишилася дружина Оксана.
Про героя
23.01.1975–14.03.2025
Рябоштан
Андрій
Андрій
Рябоштан Андрій
23.01.1975–14.03.2025
Рябоштан Андрій
Машиніст екскаватора Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже чотири роки.
Був мобілізований в липні 2022 року. Служив молодшим сержантом. Помер внаслідок гострої недостатності кровообігу, кардіоміопатії.
У Андрія Рябоштана залишилася дружина Тетяна.
Про героя
12.07.1987–22.02.2025
Ніконенко
Станіслав
Станіслав
Ніконенко Станіслав
12.07.1987–22.02.2025
Ніконенко Станіслав
Механік на Центральному ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже сім років. Був нагороджений почесною грамотою комбінату.
Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув при виконанні бойового завдання в районі н. п. Стариця Чугуївського р-ну Харківської області.
У Станіслава Ніконенка залишилися дружина Юлія та донька Аріна.
Про героя
21.04.1989–14.01.2025
Великий
Вадим
Вадим
Великий Вадим
21.04.1989–14.01.2025
Великий Вадим
Машиніст екскаватору на Центральному ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад два роки.
Був мобілізований в жовтні 2024 року. В званні старшого солдата загинув при виконанні бойового завдання поблизу н. п. Торецьк Бахмутського р-ну Донецької області.
У Вадима Великого залишилася донька Дар’я.
Про героя
15.04.1994–22.12.2024
Кормош
Вячеслав
Вячеслав
Кормош Вячеслав
15.04.1994–22.12.2024
Кормош Вячеслав
Помічник машиніста тепловозу Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже десять років.
Був мобілізований в липні 2024 року. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Дачне Донецької області.
Про героя
27.01.1995–27.10.2024
Бруча
Євгеній
Євгеній
Бруча Євгеній
27.01.1995–27.10.2024
Бруча Євгеній
Електрогазозварник Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже шість років.
Був мобілізований у вересні 2022 року. Загинув поблизу н. п. Ямполівка Краматорського р-ну Донецької області.
Про героя
17.01.1975–19.10.2024
Луков
Володимир
Володимир
Луков Володимир
17.01.1975–19.10.2024
Луков Володимир
Пожежний-рятувальник Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже вісім років. Був нагороджений почесною грамотою комбінату.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив молодшим сержантом. Загинув внаслідок вогнепального поранення.
У Володимира Лукова залишилася дружина Тетяна, син Ілля та донька Аріна.