01.08.1985–03.02.2024
Механік дільниці цеху по виробництву обкотишiв № 2 Північного ГЗК. Працював на підприємстві понад 5 років. 
 
На початку березня 2022 року добровольцем пішов захищати країну. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Хромове, Бахмутський р-н, Донецька обл. Віталй Сосницькій отримав Відзнаку Президента України «За оборону України», Нагрудний знак «Золотий хрест», нагрудний знак «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
 
Колеги згадують про Віталія так: «За період роботи на комбінаті зарекомендував себе, як грамотний та енергійний керівник, вимогливий до себе та до підлеглих. Завдяки згуртованості і мобільності він справлявся з будь-якою виробничою ситуацією. В нього було дуже високе почуття   відповідальності   за   доручену справу, цілеспрямованість і оперативність. Досконально знав технічні характеристики, конструктивні особливості, призначення, режими роботи і правила технічної експлуатації всіх видів механічного устаткування цеху. Уважно та відповідально відносився до виконання правил та норм з охорони праці та правил безпеки.
 
Брав активну участь щодо вирішення питань безпеки та підвищення рівня культури виробництва. Віталій Станіславович був врівноважений та стриманий, уважний і спостережливий – це самі ті риси характеру, які завжди допомагали йому в роботі. Своїм відповідальним та добросовісним ставленням до роботи, впевненістю в собі, обізнаністю здобув  заслужений авторитет та повагу в колективі. Віталій був людина дуже контактна і комунікабельна, чуйний до потреб оточуючих, в колективі створював завжди атмосферу згуртованості та взаєморозуміння».
 
У Віталія залишилася дружина Валентина та донька Діана, а також батьки Станіслав Іванович і  Людмила Василівна. Брат Віталія Олег також служив у ЗСУ, але був мобілізований у листопаді 2023 року і зараз працює механіком дільниці на Північному ГЗК. 
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2023
Про героя
09.01.1997–14.08.2023
Лисенко
Олександр
09.01.1997–14.08.2023
Слюсар-ремонтник коксового цеху Запоріжкоксу. Працював на підприємстві майже п’ять років. 

Був мобілізований в січні 2023 року. Під час виконання бойового завдання отримав множинні уламкові поранення в с. Вербове Пологівського району Запорізької області.

В Олександра Лисенка залишилися дружина та син.  
 
 
 
Про героя
02.12.1988–23.06.2023
Рибаченко
Сергій
02.12.1988–23.06.2023
Слюсар-ремонтник коксового цеху Запоріжкоксу. Працював на підприємстві понад 10 років. 

Був мобілізований в листопаді 2022 року. Служив старшим сапером інженерно-саперного відділення іженерно саперного взводу. Загинув під час виконання бойового завдання.

В Сергія Рибаченка залишилися дружина і троє дітей.
Про героя
11.05.1975–12.05.2023
Яковлєв
Ігор
11.05.1975–12.05.2023
Люковий коксового цеху Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років.

Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив водієм першого відділення протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки. Загинув при захисті с. Богданівка Бахмутського району Донецької області.

У Ігоря Яковлєва залишився син.
Про героя
21.02.1992–08.03.2023
Васюкевич
Ігор
21.02.1992–08.03.2023
Бригадир на дільницях основного виробництва вуглепідготовчого цеху Запоріжкокс. Працював на виробництві майже 13 років. 

Був мобілізований в листопаді 2022 року. Служив командиром протитанкового взводу роти вогневої підтримки. В населеному пункті Білогорівка Луганської області при виконанні бойового завдання потрапив під артелерійський обстріл з боку ЗС російської федерації в результаті чого отримав поранення, несумісні з життям. 

В Ігоря Васюкевича залишилися дружина, донька і син. Мати Ігоря працює на Запоріжкоксі.
2022
Про героя
04.11.1974–11.09.2022
Кулагін
Сергій
04.11.1974–11.09.2022
Барильєтник коксового цеху Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років.

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув у бою неподялік від с. Водяне Покровського району Донецької області.

У Сергія Кулагіна залишилися дружина, донька і син, який також працює на Запоржкоксі.
Про героя
30.08.1979–10.06.2022
Жаворонков
Євген
30.08.1979–10.06.2022
Чистильник Газорятувальної служби Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест понад рік.

Був мобілізований 25 лютого 2022 року. Пішов в засвіти захищаючи свободу Укаїни в Харківській області.
Про героя
13.01.1979–25.05.2022
Костенко
Микола
13.01.1979–25.05.2022
Апаратник одержання сирого бензолу Цеху уловювання Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест майже шість років.

Був мобілізований в березні 2022 року. Служив командиром відділення кулеметного взводу.

У Миколи Костенка залишилася цивільна дружина.
Про героя
16.07.1977–23.05.2022
Юрченко
Сергій
16.07.1977–23.05.2022
Апаратник перероблення відходів хімічного виробництва Цеху смолоперегінного виробництва Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест понад рік.
 
Був мобілізований 26 лютого 2022 року. Служив старшим водієм гранатометником мінометного взводу. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Чарівне Запорізької області, внаслідок мінометного обстрілу.

У Сергія Юрченка залишилися дружина і донька.