Дорогокупля Павло

25.12.1986–21.05.2023
Дорогокупля Павло
Машиніст бульдозера цеху шлакопереробки комбінату Запоріжсталь. Працював на виробництві понад рік.
Пішов добровольцем 25 лютого 2022 року. Був командиром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. Загинув виконуючи службовий обов'язок при захисті Батьківщини поблизу населеного пункту Водяне Донецької області.
Колеги згадують про Павла Дорогокуплю так: «Павло був добрим товаришем, який працював у дружному колективі, любив та гарно виконував свою роботу, але настав момент у його житті, коли він вирішив сам для себе: «Якщо не я, то хто»?
Павло був ввічливою, молодою, радісною відкритою, доброю людиною. Освіту отримав у Марганецькому горному коледжі працював на шахті Марганецькій, звідти пішов на строкову військову службу до Нацгвардії. Після служби працював у поліції, отримавши звання старшого лейтенанта. Згодом змінив професію на машиніста бульдозера – освоїв професію та працював в колективі цеху шлакопереробки. Проживаючи у місті Марганець, Павло разом із своїми товаришами по роботі приїздив працювати до міста Запоріжжя, гідно виконуючи свої обов’язки. Павло був добрим товаришем, керував бульдозером та лагодив техніку – від нього не було зволікань.
Павло самостійно зробив свій вибір – пішов добровольцем. Ніколи не скаржився на тягарі солдатського життя. Він не був багатослівним. Мужньо та гідно виконував свій обов'язок до кінця. Ми завжди його пам'ятатимемо. Вічна пам'ять нашому Герою!»
В Павла Дорогокуплі залишилася донька Олександра.

Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста

Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
Олександр
Гомонець Олександр

04.11.1996–05.11.2024
Гомонець Олександр
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.
Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.
Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.
В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.

Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
Олександр
Липій Олександр

20.02.1981–18.04.2024
Липій Олександр
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».
Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл.
В Олександра залишилися діти та літній батько.

Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
Дмитро
Кисельов Дмитро

13.07.1982–28.02.2024
Кисельов Дмитро
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років.
Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька.

Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
Станіслав
Івашкевич Станіслав

18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич Станіслав
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки.
Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».
В Станіслава залишилася мати та син.

Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
Олег
Шатоха Олег

11.03.1996–07.10.2022
Шатоха Олег
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.
Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл.
У Олега залишилася мати.