Помічник машиніста екскаватора в Ганнівському  кар'єрі Північного ГЗК. Працював на комбінаті понад п’ять з половиною років. 

 

Олександр брав участь в АТО на території Донецької та Луганської області з грудня 2018 по грудень 2021. Після початку повномасштабного вторгнення мобілізувався та з вересня 2022 до загибелі служив стрільцем у Силах оборони.

 

Колеги згадують про Олександра Петрова так: «Описати Олександра одним словом неможливо. Він завжди був дуже енергійним, ніколи не міг залишатись на одному місці в роботі. Людина знаючи свою справу ніколи не чекала, яких-небудь вказівок в роботі. Він її знав і робив наперед, навіть більше ніж від нього очікували».

 

Сам Олександр завжди казав: «Бачу ціль – не бачу перешкод». Весь час казав, що йому потрібно йти далі, навчатись і розвиватись в роботі – «у мене сім’я і я відповідальний за них».

 

В Олександра залишилися дружина Дар’я та син Максим.