Сосницький Віталій

01.08.1985–03.02.2024
Сосницький Віталій
Механік дільниці цеху по виробництву обкотишiв № 2 Північного ГЗК. Працював на підприємстві понад 5 років.
На початку березня 2022 року добровольцем пішов захищати країну. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Хромове, Бахмутський р-н, Донецька обл. Віталй Сосницькій отримав Відзнаку Президента України «За оборону України», Нагрудний знак «Золотий хрест», нагрудний знак «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
Колеги згадують про Віталія так: «За період роботи на комбінаті зарекомендував себе, як грамотний та енергійний керівник, вимогливий до себе та до підлеглих. Завдяки згуртованості і мобільності він справлявся з будь-якою виробничою ситуацією. В нього було дуже високе почуття відповідальності за доручену справу, цілеспрямованість і оперативність. Досконально знав технічні характеристики, конструктивні особливості, призначення, режими роботи і правила технічної експлуатації всіх видів механічного устаткування цеху. Уважно та відповідально відносився до виконання правил та норм з охорони праці та правил безпеки.
Брав активну участь щодо вирішення питань безпеки та підвищення рівня культури виробництва. Віталій Станіславович був врівноважений та стриманий, уважний і спостережливий – це самі ті риси характеру, які завжди допомагали йому в роботі. Своїм відповідальним та добросовісним ставленням до роботи, впевненістю в собі, обізнаністю здобув заслужений авторитет та повагу в колективі. Віталій був людина дуже контактна і комунікабельна, чуйний до потреб оточуючих, в колективі створював завжди атмосферу згуртованості та взаєморозуміння».
У Віталія залишилася дружина Валентина та донька Діана, а також батьки Станіслав Іванович і Людмила Василівна. Брат Віталія Олег також служив у ЗСУ, але був мобілізований у листопаді 2023 року і зараз працює механіком дільниці на Північному ГЗК.

Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

Про героя
09.01.1997–14.08.2023
Лисенко
Олександр
Олександр
Лисенко Олександр

09.01.1997–14.08.2023
Лисенко Олександр
Слюсар-ремонтник коксового цеху Запоріжкоксу. Працював на підприємстві майже п’ять років.
Був мобілізований в січні 2023 року. Під час виконання бойового завдання отримав множинні уламкові поранення в с. Вербове Пологівського району Запорізької області.
В Олександра Лисенка залишилися дружина та син.

Про героя
02.12.1988–23.06.2023
Рибаченко
Сергій
Сергій
Рибаченко Сергій

02.12.1988–23.06.2023
Рибаченко Сергій
Слюсар-ремонтник коксового цеху Запоріжкоксу. Працював на підприємстві понад 10 років.
Був мобілізований в листопаді 2022 року. Служив старшим сапером інженерно-саперного відділення іженерно саперного взводу. Загинув під час виконання бойового завдання.
В Сергія Рибаченка залишилися дружина і троє дітей.

Про героя
11.05.1975–12.05.2023
Яковлєв
Ігор
Ігор
Яковлєв Ігор

11.05.1975–12.05.2023
Яковлєв Ігор
Люковий коксового цеху Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років.
Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив водієм першого відділення протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки. Загинув при захисті с. Богданівка Бахмутського району Донецької області.
У Ігоря Яковлєва залишився син.

Про героя
21.02.1992–08.03.2023
Васюкевич
Ігор
Ігор
Васюкевич Ігор

21.02.1992–08.03.2023
Васюкевич Ігор
Бригадир на дільницях основного виробництва вуглепідготовчого цеху Запоріжкокс. Працював на виробництві майже 13 років.
Був мобілізований в листопаді 2022 року. Служив командиром протитанкового взводу роти вогневої підтримки. В населеному пункті Білогорівка Луганської області при виконанні бойового завдання потрапив під артелерійський обстріл з боку ЗС російської федерації в результаті чого отримав поранення, несумісні з життям.
В Ігоря Васюкевича залишилися дружина, донька і син. Мати Ігоря працює на Запоріжкоксі.

Про героя
04.11.1974–11.09.2022
Кулагін
Сергій
Сергій
Кулагін Сергій

04.11.1974–11.09.2022
Кулагін Сергій
Барильєтник коксового цеху Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув у бою неподялік від с. Водяне Покровського району Донецької області.
У Сергія Кулагіна залишилися дружина, донька і син, який також працює на Запоржкоксі.

Про героя
30.08.1979–10.06.2022
Жаворонков
Євген
Євген
Жаворонков Євген

30.08.1979–10.06.2022
Жаворонков Євген
Чистильник Газорятувальної служби Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест понад рік.
Був мобілізований 25 лютого 2022 року. Пішов в засвіти захищаючи свободу Укаїни в Харківській області.

Про героя
13.01.1979–25.05.2022
Костенко
Микола
Микола
Костенко Микола

13.01.1979–25.05.2022
Костенко Микола
Апаратник одержання сирого бензолу Цеху уловювання Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест майже шість років.
Був мобілізований в березні 2022 року. Служив командиром відділення кулеметного взводу.
У Миколи Костенка залишилася цивільна дружина.

Про героя
16.07.1977–23.05.2022
Юрченко
Сергій
Сергій
Юрченко Сергій

16.07.1977–23.05.2022
Юрченко Сергій
Апаратник перероблення відходів хімічного виробництва Цеху смолоперегінного виробництва Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест понад рік.
Був мобілізований 26 лютого 2022 року. Служив старшим водієм гранатометником мінометного взводу. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Чарівне Запорізької області, внаслідок мінометного обстрілу.
У Сергія Юрченка залишилися дружина і донька.