Степанюк Сергій
08.02.1983–23.12.2022
Степанюк Сергій
Народився в селі Новоселище Запорізької області. В 1998 році закінчив Августинівську загально-освітню школу. В цьому ж році вступив до Запорізького електро-технічного технікуму.
В 2002 році – військова служба в десантному батальйоні. У 2014 році став на захист України під час АТО. Служив в 55-ій окремій артилерійській бригаді «Запорізька Січ» на посаді командира гармати. В 2017 році після завершення контракту повернувся до цивільного життя.
З 2020 року працював на комбінаті Запоріжсталь верстатником деревообробних станків. Після повномасштабного вторгнення росії, Сергій 24 лютого 2022 року став на захист Батьківщини.
Сергій до останнього боровся за вільне майбутнє своєї сім'ї та всіх українців. Ризикуючи життям визволяв окуповані села, не дозволяв ворогу пройти далі.
Загинув Сергій Степанюк під час виконання бойового завдання біля с. Богоявленка Донецької області від вибухової травми.
Колеги згадують про Сергія Степанюка так: «Був дуже веселою і доброю людиною, майстром на всі руки. З ним було дуже легко спілкуватись. Сергій ніколи не ображався».
Поховали Сергія в рідному селі. В нього залишилися дружина, син, матір та сестра.
Вічна шана героям
За десять років війни було мобілізовано понад 9000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Авдіївка
Усі підприємства
Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
Олександр
Гомонець Олександр
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець Олександр
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.
Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.
Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.
В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.
Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
Олександр
Липій Олександр
20.02.1981–18.04.2024
Липій Олександр
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».
Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл.
В Олександра залишилися діти та літній батько.
Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
Дмитро
Кисельов Дмитро
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов Дмитро
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років.
Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька.
Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
Станіслав
Івашкевич Станіслав
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич Станіслав
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки.
Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».
В Станіслава залишилася мати та син.
Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
Олег
Шатоха Олег
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха Олег
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.
Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл.
У Олега залишилася мати.