23.10.1990–04.04.2025
Начальник зміни управління залізничного транспорту виробничо-технічного відділу Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест 12 років.
 
Ігор Сінчевський народився 23 жовтня 1990 року. Після закінчення школи вступив до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту. Успішному навчанню ніяк не заважало те, що сумлінний студент ще й встигав паралельно працювати на Придніпровській залізниці провідником пасажирських вагонів.
 
У 2012 році молодий спеціаліст прийшов працевлаштовуватися на Південний ГЗК, де до того багато років трудилися його батьки. Вісім років Ігор працював помічником машиніста електровоза, а навесні 2020 року отримав пропозицію обійняти посаду начальника зміни виробничо-технічного відділу УЗТ, на яку без вагань
погодився. Був сповнений нових цікавих планів та надій, але все перекреслила повномасштабна війна…
 
До лав ЗСУ чоловік доєднався у грудні 2022-го року. Спочатку – навчання на Львівщині, потім служба стрільцем ПВО у зенітно-ракетних військах на Запорізькому напрямку. Далі захищав рідну землю на Харківщині біля Куп’янська, на Донеччині біля Мирнограда, Авдіївки, Курахового, потім – на Сумщині, на Херсонському напрямку… Та 4 квітня 2025 року в ході бойових дій життя командира 3-го відділення 2-го зенітно-ракетного взводу Ігоря Сінчевського обірвалося.
 
Без чоловіка  залишилася дружинна Ганна, ніколи не побачать батька дев’ятирічна донька Ольга і
одинадцятирічний син Андрій. 
 
Колеги з шаною згадують Ігоря Сінчевського: «Мужній воїн героїчно захищав рідну Україну, а значить – кожного з нас. Наші щирі співчуття рідним і близьким Ігоря. Сумуємо разом з вами, низько схиляємо голови у скорботі і пошані».
 
Вічна слава і шана Герою!
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2022
Про героя
23.09.1984–18.04.2022
Саченко
Артур
23.09.1984–18.04.2022
Артур Саченко народився і виріс в м. Запоріжжя. Середню освіту отримав у Запорізькій гімназії № 33. З 2000 року по 2004 рік навчався в Запорізькому металургійному фаховому коледжі ЗНУ на спеціальності «Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств» та здобув кваліфікацію «Технік-механік» з відзнакою. Після закінчення коледжу залишився працювати на комбінаті Запоріжсталь на посаді слюсаря-ремонтника.

З 2004 по 2005 рік проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. По завершенні строкової служби повернувся на рідне підприємство. З 2005 року по 2010 рік без відриву від виробництва навчався в Запорізькій державній металургійній академії, по закінченню якої здобув вищу освіту за спеціальністю «Металургійне обладнання» і кваліфікацію інженера-механіка.

У 2011 році у Артура народилась довгоочікувана донечка Еліна.

Активно залучався до програм підготовки резервів на підприємстві. З 2013 року працював на посаді інженера-технолога. З 2017 року переведений до Метінвест-Промсервісу, де також займав посаду інженера-технолога. У 2020 році Артур був нагороджений почесною грамотою «За високі трудові результати».

За роки роботи на Метінвест-Промсервісі зарекомендував себе працелюбним працівником, лідером у колективі. Колеги відзначали Артура Саченка, як Людину з великої літери!

24.02.2022 року був призваний по мобілізації до лав ЗСУ, де проходив службу артилерійській бригаді. З 25.02.2022 року був направлений на оборону Маріуполя, де при виконанні бойового завдання загинув, захищаючи Батьківщину.

Був нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У Артура Саченка залишилась любляча дружина та донечка.