Стражець Віктор

23.11.1977–09.12.2023
Стражець Віктор
Слюсар черговий та з ремонту устаткування в кар'єрі Північного ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже чотири роки.
Віктор Стражець народився в с. Зелене Веселинівського району Миколаївської області. У рідному селі закінчив 9 класів, потім навчався на тракториста у м. Кропивницький, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Зінаїдою.
У 1998 році молода пара побралася та оселилася в с. Веселівка Кіровоградського району Кіровоградської області. Через рік у них народився син Віталій. У 2005 році родина переїхала до с. Володимирівка Петрівського району Кіровоградської області. Віктор Васильович працював на різних підприємствах у м. Кривий Ріг.
До повномасштабного вторгнення був слюсарем на Північному ГЗК ГТЦ -2 дільниці дорожньо-будівельної техніки. Колеги згадують про Віктора Стражеця так: «Це була чудова людина. Віктор виконував важку роботу – ремонтував бульдозерну техніку. І робив її дуже професійно – швидко, якісно й безпечно. Нікому не відмовляв у допомозі. Веселий був, життєрадісний. Про таких ще кажуть – душа компанії. Міг жартом миттєво налаштувати колег на позитив. На Віктора в тяжку хвилину завжди могли покластися його колеги».
За станом здоров’я Віктор не проходив строкову військову службу, але з початком збройної агресії у липні 2023 року був мобілізований до Збройних Сил України і став на захист нашої України, відповідально виконував усі поставлені бойові завдання. Останній бій прийняв поблизу населеного пункту Синьківка на Харківщині.
Віктор Стражець із 09.12.2023 вважався зниклим. Майже 4 місяці рідні вірили, що Віктор живий, але війна безжально розбила всі сподівання. У нього залишилися дружина Зінаїда та син Віталій.

Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
Метінвест Промсервіс

Про героя
23.09.1984–18.04.2022
Саченко
Артур
Артур
Саченко Артур

23.09.1984–18.04.2022
Саченко Артур
Артур Саченко народився і виріс в м. Запоріжжя. Середню освіту отримав у Запорізькій гімназії № 33. З 2000 року по 2004 рік навчався в Запорізькому металургійному фаховому коледжі ЗНУ на спеціальності «Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств» та здобув кваліфікацію «Технік-механік» з відзнакою. Після закінчення коледжу залишився працювати на комбінаті Запоріжсталь на посаді слюсаря-ремонтника.
З 2004 по 2005 рік проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. По завершенні строкової служби повернувся на рідне підприємство. З 2005 року по 2010 рік без відриву від виробництва навчався в Запорізькій державній металургійній академії, по закінченню якої здобув вищу освіту за спеціальністю «Металургійне обладнання» і кваліфікацію інженера-механіка.
У 2011 році у Артура народилась довгоочікувана донечка Еліна.
Активно залучався до програм підготовки резервів на підприємстві. З 2013 року працював на посаді інженера-технолога. З 2017 року переведений до Метінвест-Промсервісу, де також займав посаду інженера-технолога. У 2020 році Артур був нагороджений почесною грамотою «За високі трудові результати».
За роки роботи на Метінвест-Промсервісі зарекомендував себе працелюбним працівником, лідером у колективі. Колеги відзначали Артура Саченка, як Людину з великої літери!
24.02.2022 року був призваний по мобілізації до лав ЗСУ, де проходив службу артилерійській бригаді. З 25.02.2022 року був направлений на оборону Маріуполя, де при виконанні бойового завдання загинув, захищаючи Батьківщину.
Був нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У Артура Саченка залишилась любляча дружина та донечка.