Сосницький Віталій

01.08.1985–03.02.2024
Сосницький Віталій
Механік дільниці цеху по виробництву обкотишiв № 2 Північного ГЗК. Працював на підприємстві понад 5 років.
На початку березня 2022 року добровольцем пішов захищати країну. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Хромове, Бахмутський р-н, Донецька обл. Віталй Сосницькій отримав Відзнаку Президента України «За оборону України», Нагрудний знак «Золотий хрест», нагрудний знак «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
Колеги згадують про Віталія так: «За період роботи на комбінаті зарекомендував себе, як грамотний та енергійний керівник, вимогливий до себе та до підлеглих. Завдяки згуртованості і мобільності він справлявся з будь-якою виробничою ситуацією. В нього було дуже високе почуття відповідальності за доручену справу, цілеспрямованість і оперативність. Досконально знав технічні характеристики, конструктивні особливості, призначення, режими роботи і правила технічної експлуатації всіх видів механічного устаткування цеху. Уважно та відповідально відносився до виконання правил та норм з охорони праці та правил безпеки.
Брав активну участь щодо вирішення питань безпеки та підвищення рівня культури виробництва. Віталій Станіславович був врівноважений та стриманий, уважний і спостережливий – це самі ті риси характеру, які завжди допомагали йому в роботі. Своїм відповідальним та добросовісним ставленням до роботи, впевненістю в собі, обізнаністю здобув заслужений авторитет та повагу в колективі. Віталій був людина дуже контактна і комунікабельна, чуйний до потреб оточуючих, в колективі створював завжди атмосферу згуртованості та взаєморозуміння».
У Віталія залишилася дружина Валентина та донька Діана, а також батьки Станіслав Іванович і Людмила Василівна. Брат Віталія Олег також служив у ЗСУ, але був мобілізований у листопаді 2023 року і зараз працює механіком дільниці на Північному ГЗК.

Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
Метінвест Промсервіс

Про героя
23.09.1984–18.04.2022
Саченко
Артур
Артур
Саченко Артур

23.09.1984–18.04.2022
Саченко Артур
Артур Саченко народився і виріс в м. Запоріжжя. Середню освіту отримав у Запорізькій гімназії № 33. З 2000 року по 2004 рік навчався в Запорізькому металургійному фаховому коледжі ЗНУ на спеціальності «Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств» та здобув кваліфікацію «Технік-механік» з відзнакою. Після закінчення коледжу залишився працювати на комбінаті Запоріжсталь на посаді слюсаря-ремонтника.
З 2004 по 2005 рік проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. По завершенні строкової служби повернувся на рідне підприємство. З 2005 року по 2010 рік без відриву від виробництва навчався в Запорізькій державній металургійній академії, по закінченню якої здобув вищу освіту за спеціальністю «Металургійне обладнання» і кваліфікацію інженера-механіка.
У 2011 році у Артура народилась довгоочікувана донечка Еліна.
Активно залучався до програм підготовки резервів на підприємстві. З 2013 року працював на посаді інженера-технолога. З 2017 року переведений до Метінвест-Промсервісу, де також займав посаду інженера-технолога. У 2020 році Артур був нагороджений почесною грамотою «За високі трудові результати».
За роки роботи на Метінвест-Промсервісі зарекомендував себе працелюбним працівником, лідером у колективі. Колеги відзначали Артура Саченка, як Людину з великої літери!
24.02.2022 року був призваний по мобілізації до лав ЗСУ, де проходив службу артилерійській бригаді. З 25.02.2022 року був направлений на оборону Маріуполя, де при виконанні бойового завдання загинув, захищаючи Батьківщину.
Був нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У Артура Саченка залишилась любляча дружина та донечка.