23.07.1976–28.08.2025
Слюсар черговий та з ремонту устаткування Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 23 роки. 
 
Олександр Вікторович народився 23 липня 1976 року. Після закінчення дев’ятого класу вступив до професійно-технічного училища, де здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів. Початок трудового шляху хлопця припав на середину важких 1990-х, тож Олександр Луньов майже щороку змушений був змінювати і місце роботи, і посади. Працював водієм, вантажником, слюсарем-ремонтником, трактористом, аж поки восени 2002-го року не прийшов працювати в управління дробильно-транспортного комплексу Південного ГЗК слюсарем черговим та з ремонту устаткування.
 
В механічній службі цеху №3, де понад 20 років Олександр займався ремонтом дробильного устаткування, чоловіка цінували за високий професіоналізм і комунікабельність. «Це був спеціаліст широкого профілю, знався на багатьох речах, що стосуються роботи обладнання в УДТК. Виконував обов’язки бригадира слюсарної
бригади, ніколи не уникав виконання найскладніших завдань. Завжди був усміхненим, відкритим до людей», – так розповідають про чоловіка його колеги.
 
Першого січня 2025 року Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. Спочатку пройшов навчання, а далі став на захист рідної землі на Харківському напрямку. А 28 серпня біля населеного пункту Красноярське Куп’янського району на Харківщині солдат Луньов загинув внаслідок вогнепального поранення.
 
Звістка про смерть рідної людина завдала пекучого болю його матері Зої Дмитрівні, брату, який також працює на Південному комбінаті… Це непоправна втрата для всіх, хто знав і любив Олександра.
 
Колектив Південного ГЗК висловлює щирі співчуття рідним та близьким українського захисника, розділяє з ними біль втрати та схиляє голови у скорботі. Вічна пам’ять та шана нашому Воїну!
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
19.07.1998–31.10.2024
Скрута
Володимир
19.07.1998–31.10.2024
Електрогазозварник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад сім років. 

Був мобілізований у вересні 2024. Служив стрільцем-помічником гранатометника десантно-штурмового відділення. Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новоселидівка Донецької області в результаті ворожого артилерійського обстрілу. 

У Володимира Скути залишилися мати Таміла Олександрівна та батько Іван Богданович. 
Про героя
16.05.1982–23.06.2024
Панасенко
Володимир
16.05.1982–23.06.2024
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Служив з 2014 року в Збройних силах України з перервою на працю на підприємстві з грудня 2020 р. по лютий 2022 р. Загинув в районі населеного пункту Званівка Бахмутського району Донецької області.
Про героя
12.01.1985–05.04.2024
Попов
Вадим
12.01.1985–05.04.2024
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетрив. Працював в Групі Метінвест понад шість років. Був мобілізований в липні 2023 року. Помер 05.04.2024 р. у шпиталі в м. Києві від наслідків вогнепального поранення. 

У Вадима Попова залишились дружина та син.
Про героя
21.04.1973–18.01.2024
Златєв
Дмитро
21.04.1973–18.01.2024
Випалювач не печах цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Прцював в Групі Метінвест понад 23 роки. 

Був мобілізований 27 лютого 2022 року. Загинув поблизу м. Донецьк.

У Дмитра Златєва залишилися дружина та син. 
2023
Про героя
06.01.1976–22.12.2023
Кухтарев
Микола
06.01.1976–22.12.2023
Електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув поблизу м. Донецьк.
Про героя
30.06.1973–27.10.2023
Дончак
Володимир
30.06.1973–27.10.2023
Начальник зміни цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад 27 років. 

Був мобілізований в лютому 2022 року. Служив командиром взводу коригування артилерійського вогню. Загинув поблизу с. Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області. 

У Володимира Дончака залишились дружина та четверо дітей. 
Про героя
28.05.1994–24.08.2023
Московець
Володимир
28.05.1994–24.08.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже два роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області.
Про героя
02.02.1994–16.08.2023
Кірія
Володимир
02.02.1994–16.08.2023
Машиніст крану алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад шість років. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. При захисті с. Зеленівка Херсонської області отримав травми, несумісні з життям. 

У Володимира Кірії залишилися дружина та син.
Про героя
18.12.1976–11.08.2023
Рева
Дмитро
18.12.1976–11.08.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив сержантом механізованої роти. Загинув в с. Мар'їнка від травми внаслідок вибухової хвилі.

У Дмитра Реви залишились дружина та двоє дітей.
Про героя
17.08.1991–30.07.2023
Ситнік
Дмитро
17.08.1991–30.07.2023
Пресувальник вогнетривких виробів алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад рік. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Внаслідок ведення бойових дій отримав пошкодження, несумісні з життям. 
Про героя
07.06.1996–02.06.2023
Бурий
Сергій
07.06.1996–02.06.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Мав звання малодшого сержанта. Загинув поблизу населеного пункту Макіївка Донецької області.

У Сергія Бурого залишились дружина та син.
Про героя
11.03.1991–19.04.2023
Петренко
Дмитро
11.03.1991–19.04.2023
Майстер з ремонту електроустаткування алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад рік. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив бойовим медиком стрілецького взводу. Загинув в районі острова Круглик Херсонської області під час виконання бойового завдання.

У Дмитра Петренка залишились дружина та двоє малолітніх доньок.