23.10.1990–04.04.2025
Начальник зміни управління залізничного транспорту виробничо-технічного відділу Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест 12 років.
 
Ігор Сінчевський народився 23 жовтня 1990 року. Після закінчення школи вступив до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту. Успішному навчанню ніяк не заважало те, що сумлінний студент ще й встигав паралельно працювати на Придніпровській залізниці провідником пасажирських вагонів.
 
У 2012 році молодий спеціаліст прийшов працевлаштовуватися на Південний ГЗК, де до того багато років трудилися його батьки. Вісім років Ігор працював помічником машиніста електровоза, а навесні 2020 року отримав пропозицію обійняти посаду начальника зміни виробничо-технічного відділу УЗТ, на яку без вагань
погодився. Був сповнений нових цікавих планів та надій, але все перекреслила повномасштабна війна…
 
До лав ЗСУ чоловік доєднався у грудні 2022-го року. Спочатку – навчання на Львівщині, потім служба стрільцем ПВО у зенітно-ракетних військах на Запорізькому напрямку. Далі захищав рідну землю на Харківщині біля Куп’янська, на Донеччині біля Мирнограда, Авдіївки, Курахового, потім – на Сумщині, на Херсонському напрямку… Та 4 квітня 2025 року в ході бойових дій життя командира 3-го відділення 2-го зенітно-ракетного взводу Ігоря Сінчевського обірвалося.
 
Без чоловіка  залишилася дружинна Ганна, ніколи не побачать батька дев’ятирічна донька Ольга і
одинадцятирічний син Андрій. 
 
Колеги з шаною згадують Ігоря Сінчевського: «Мужній воїн героїчно захищав рідну Україну, а значить – кожного з нас. Наші щирі співчуття рідним і близьким Ігоря. Сумуємо разом з вами, низько схиляємо голови у скорботі і пошані».
 
Вічна слава і шана Герою!
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
16.05.1982–23.06.2024
Панасенко
Володимир
16.05.1982–23.06.2024
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Служив з 2014 року в Збройних силах України з перервою на працю на підприємстві з грудня 2020 р. по лютий 2022 р. Загинув в районі населеного пункту Званівка Бахмутського району Донецької області.
Про героя
12.01.1985–05.04.2024
Попов
Вадим
12.01.1985–05.04.2024
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетрив. Працював в Групі Метінвест понад шість років. Був мобілізований в липні 2023 року. Помер 05.04.2024 р. у шпиталі в м. Києві від наслідків вогнепального поранення. 

У Вадима Попова залишились дружина та син.
Про героя
21.04.1973–18.01.2024
Златєв
Дмитро
21.04.1973–18.01.2024
Випалювач не печах цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Прцював в Групі Метінвест понад 23 роки. 

Був мобілізований 27 лютого 2022 року. Загинув поблизу м. Донецьк.

У Дмитра Златєва залишилися дружина та син. 
2023
Про героя
06.01.1976–22.12.2023
Кухтарев
Микола
06.01.1976–22.12.2023
Електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув поблизу м. Донецьк.
Про героя
30.06.1973–27.10.2023
Дончак
Володимир
30.06.1973–27.10.2023
Начальник зміни цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад 27 років. 

Був мобілізований в лютому 2022 року. Служив командиром взводу коригування артилерійського вогню. Загинув поблизу с. Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області. 

У Володимира Дончака залишились дружина та четверо дітей. 
Про героя
28.05.1994–24.08.2023
Московець
Володимир
28.05.1994–24.08.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже два роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області.
Про героя
02.02.1994–16.08.2023
Кірія
Володимир
02.02.1994–16.08.2023
Машиніст крану алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад шість років. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. При захисті с. Зеленівка Херсонської області отримав травми, несумісні з життям. 

У Володимира Кірії залишилися дружина та син.
Про героя
18.12.1976–11.08.2023
Рева
Дмитро
18.12.1976–11.08.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив сержантом механізованої роти. Загинув в с. Мар'їнка від травми внаслідок вибухової хвилі.

У Дмитра Реви залишились дружина та двоє дітей.
Про героя
17.08.1991–30.07.2023
Ситнік
Дмитро
17.08.1991–30.07.2023
Пресувальник вогнетривких виробів алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад рік. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Внаслідок ведення бойових дій отримав пошкодження, несумісні з життям. 
Про героя
07.06.1996–02.06.2023
Бурий
Сергій
07.06.1996–02.06.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Мав звання малодшого сержанта. Загинув поблизу населеного пункту Макіївка Донецької області.

У Сергія Бурого залишились дружина та син.
Про героя
11.03.1991–19.04.2023
Петренко
Дмитро
11.03.1991–19.04.2023
Майстер з ремонту електроустаткування алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад рік. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив бойовим медиком стрілецького взводу. Загинув в районі острова Круглик Херсонської області під час виконання бойового завдання.

У Дмитра Петренка залишились дружина та двоє малолітніх доньок.
Про героя
22.03.1977–23.03.2023
Крюков
Віктор
22.03.1977–23.03.2023
Водій навантажувача алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже два роки. 

Був мобілізований в квітні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Водяне Донецької області під час артилерійського обстрілу з боку рф.

У Віктора Крюкова залишилася літня мама.