29.03.1977–03.09.2024
Начальник залізничної станції Північного ГЗК. Олександр розпочав свою кар'єру в Метінвесті, працюючи на різних посадах протягом майже 18 років. Його професійний шлях був відзначений значними досягненнями, зокрема отриманням почесної грамоти Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Остання посада, яку він обіймав до мобілізації, була начальником залізничної станції УЗТ, де він проявив себе як відповідальний та компетентний керівник. Колеги завжди відзначали професіоналізм Олександра та відданість роботі, а також його здатність знаходити спільну мову з усіма працівниками.
 
Олександр Сахно був мобілізований в липні 2024 року. Він обіймав посаду сержанта та командира штурмової бригади, виконуючи бойові завдання в Суджанському районі Курської області РФ. За свою службу він був нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. 
 
Олександр Сахно загинув у бою при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Черкаське Порічне. Його бойові товариші пам'ятають його як мужнього та відданого командира, який завжди був готовий прийти на допомогу.
 
Олександр Сахно залишив після себе дружину Ольгу, дорослого сина та рідну сестру. Дружина Ольга продовжує працювати на Центральному ГЗК в цеху зовнішнього транспорту управління залізничного транспорту. Родина Олександра зберігає пам'ять про нього як про відданого сім'янина та справжнього патріота своєї країни. Його близькі завжди згадують його з теплом та любов'ю, підкреслюючи його доброту, чесність та готовність допомогти у будь-якій ситуації.
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2025
Про героя
06.12.1984–17.06.2025
Кобух
Олександр
06.12.1984–17.06.2025
огнетривник сервісного центу Запоріжвогнетриву (м. Запоріжжя). Працював в Групі Метінвест понад сім років. 

Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив розвідником. Загаинув  в районі н.п. Полтавка Донецької області, внаслідок отриманих поранень від ворожого скиду з БПЛА.

У Олександра Кобуха залишилися дружина Вікторія та доньки Єва і Ангеліна.
Про героя
16.10.1978–02.06.2025
Дмитрієв
Микола
16.10.1978–02.06.2025
Майстер з ремонту вогнетривкої кладки сервісного центру Запоріжвогнетриву (м. Запоріжжя). Працював в Групі Метінвест майже дев'ять років. 
 
Був мобілізований в січні 2025 року. Служив навідником десантно-штурмового відділу. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Макіївка  Сумської області.
 
У Миколи Дмітрієва залишилася дружина Катерина та сини Мирон і Данііл.
 
2024
Про героя
19.07.1998–31.10.2024
Скрута
Володимир
19.07.1998–31.10.2024
Електрогазозварник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад сім років. 

Був мобілізований у вересні 2024. Служив стрільцем-помічником гранатометника десантно-штурмового відділення. Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новоселидівка Донецької області в результаті ворожого артилерійського обстрілу. 

У Володимира Скути залишилися мати Таміла Олександрівна та батько Іван Богданович. 
Про героя
25.09.1977–06.09.2024
Рольян
Віталій
25.09.1977–06.09.2024
Пресувальник вогнетривких виробів цеху магнезіальних виробів на Запоріжвогнетриві. Працював в Групі Метінвест понад сім років. 

Був мобілізований в травні 2024 року. Загинув на околицях населеного пункту Руська Конопелька Суджанського району Курської області РФ під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності української держави.

У Віталія Рольяна залишилася мати Марія Петрівна.
Про героя
16.05.1982–23.06.2024
Панасенко
Володимир
16.05.1982–23.06.2024
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Служив з 2014 року в Збройних силах України з перервою на працю на підприємстві з грудня 2020 р. по лютий 2022 р. Загинув в районі населеного пункту Званівка Бахмутського району Донецької області.
Про героя
12.01.1985–05.04.2024
Попов
Вадим
12.01.1985–05.04.2024
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетрив. Працював в Групі Метінвест понад шість років. Був мобілізований в липні 2023 року. Помер 05.04.2024 р. у шпиталі в м. Києві від наслідків вогнепального поранення. 

У Вадима Попова залишились дружина та син.
Про героя
21.04.1973–18.01.2024
Златєв
Дмитро
21.04.1973–18.01.2024
Випалювач не печах цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Прцював в Групі Метінвест понад 23 роки. 

Був мобілізований 27 лютого 2022 року. Загинув поблизу м. Донецьк.

У Дмитра Златєва залишилися дружина та син. 
Про героя
12.01.1987–17.01.2024
Глушенок
Сергій
12.01.1987–17.01.2024
Слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики на Запоріжвогнетриві. Працював в Групі Метінвест майже два роки. 

Був мобілізований в листопаді 2022 року. Загинув захищаючи Незалежність України.
2023
Про героя
06.01.1976–22.12.2023
Кухтарев
Микола
06.01.1976–22.12.2023
Електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад три роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув поблизу м. Донецьк.
Про героя
30.06.1973–27.10.2023
Дончак
Володимир
30.06.1973–27.10.2023
Начальник зміни цеху магнезіальних виробів Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад 27 років. 

Був мобілізований в лютому 2022 року. Служив командиром взводу коригування артилерійського вогню. Загинув поблизу с. Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області. 

У Володимира Дончака залишились дружина та четверо дітей. 
Про героя
28.05.1994–24.08.2023
Московець
Володимир
28.05.1994–24.08.2023
Вогнетривник сервісного центру Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест майже два роки. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області.
Про героя
02.02.1994–16.08.2023
Кірія
Володимир
02.02.1994–16.08.2023
Машиніст крану алюмосилікатного цеху Запоріжвогнетриву. Працював в Групі Метінвест понад шість років. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. При захисті с. Зеленівка Херсонської області отримав травми, несумісні з життям. 

У Володимира Кірії залишилися дружина та син.