Машиніст крана агломераційного цеху Каметсталі. Працював в Групі Метінвест на підприємствах Маріуполя та Кам’янського.

Олексій Курочкін народився 1 травня 1981 року в місті Маріуполь.

До початку широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року працював на заводі ММК ім. Ілліча. Навесні того ж року, 15 березня, йому вдалося вирватися з оточеного Маріуполя та дістатися до міста Дніпра.

З червня 2022 року працював на Каметсталь машиністом крана металургійного виробництва  агломераційного цеху. 

20 серпня 2022 року Олексій добровільно став на захист України, вступивши до лав Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Він служив у 27 дивізіоні Річкової флотилії у складі екіпажу артилерійського катера на посаді рульового-сигнальника. Виконував бойові завдання з патрулювання акваторії Каховського водосховища річки Дніпро, запобігаючи проникненню ворожих диверсійних груп та військових катерів на територію Запорізької області.

31 серпня 2024 року, вже як командир десантного катера, матрос Курочкін загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Понятівка Херсонської області, в усті річки Інгулець, унаслідок удару ворожої керованої протитанкової ракети.

За проявлену мужність і самовіддане служіння Українському народові він був нагороджений державною нагородою України – орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У Олексія Курочкіна залишилися дочка Анастасія, син Володимир, мати Олена Анатоліївна та брат Олександр. Двоюрідний брат Барбаров Андрій був в лавах ЗСУ та загинув, захищаючи незалежність України. 
Олексій назавжди залишиться у пам’яті як мужній воїн, який без вагань віддав життя за свободу та незалежність України.