Кітіков Микита

16.01.1996–07.03.2025
Кітіков Микита
Машиніст крану мартенівського цеху Запоріжсталі. Працював в Групі Метінвест сім років.
Микита Кітіков народився 16 січня 1996 року та виріс в с.м.т. Новомиколаївка Запорізької області. Навчався в Новомиколаївській загальноосвітній школі, та після її закінчення встутив до училища та здобув професію машиніст крану.
Одружився, та разом з сім'єю переїхав до м.Запоріжжя. В липні 2017 влаштувався на Запоріжсталь у мартенівський цех де працював за своєю спеціальністю. Одночасно навчався в ЗНМІ, де здобув вищу освіту.
У жовтні 2019 року Микита був призваний до проходження служби в збройних силах України, в/ч Національної гвардії України. Після прийняття присяги відразу підписав контракт, бо з дитинства мріяв бути військовим.
Під час повномасштабного вторгнення був в званні молодший лейтенант та брав безпосередню участь у бойових діях по захисту Батьківщини на Запорізьку напрямку. З 2023 року виконував обов'язки командира роти матеріального забезпечення в/ч Національної гвардії України, за сумлінну службу та звитягу отримав звання лейтенанта.
26.02.2025 року під час навчальних занять на полігоні в н.п. Широке Запорізької області, ворогом був нанесений ракетний удар, де Микита отримав тяжке поранення. 07.03.2025 року його серце зупинилось. Похований Микита на своїй батьківщині у с.м.т. Новомиколаївка Запорізької області.
Батько Микити – Кондратенко О.О., також брав безпосередню участь у заходах по захисту Батьківщини, у складі механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти, де служив заступником командира бойової машини – навідником-оператором. Він загинув 10 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання с. Приютне Пологівського району Запорізької області.
У Микити залишився син та вагітна дружина, яка 22 липня 2025 року народила воіну ще одного синочка.

Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
Покровськвyгілля

Про героя
14.03.1976–14.01.2024
Базилевич
Олексій
Олексій
Базилевич Олексій

14.03.1976–14.01.2024
Базилевич Олексій
Водій автотранспортних засобів Метінвест Покровськвугілля. Працював в компанії понад чотири роки.
Пішов добровольцем захищати Україну в грудні 2022 року. Загинув під час виконання бойового завдання у селі Степове Покровського району Донецької області.
В Олексія Базилевича залишився син Іван, який продовжує захищати країну.

Про героя
25.09.1984–20.09.2023
Зайцев
Федір
Федір
Зайцев Федір

25.09.1984–20.09.2023
Зайцев Федір
Слюсар зі складання металевих конструкцій ТОВ «Свято-Іллінський машинобудівний завод» Метінвест Покровськвугілля. Працював на виробництві майже п’ять років.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання у місті Мар'їнка Донецької області.
У Федора Зайцева залишилось двої дітей: донька Каміла та син Максим, а також літній батько Петро Миколайович.

Про героя
22.04.1996–16.07.2022
Чорновіл
Микита
Микита
Чорновіл Микита

22.04.1996–16.07.2022
Чорновіл Микита
Прохідник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Метінвест Покровськвугілля. Працював на підприємстві понад три роки.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув при захисті селища Піски.
В Микити Чорновіла залишилася мати Алла Олександрівна.

Про героя
08.06.1994–23.05.2022
Лихацький
Олександр
Олександр
Лихацький Олександр

08.06.1994–23.05.2022
Лихацький Олександр
Прохідник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Метінвест Покровськвулілля. Працював на виробництві майже три роки.
Був мобілізований 18 лютого 2022 року. Загинув в травні 2022 року.
В Олександра Лихацького залишилися дружина Валерія та малолітній син Микита.

Про героя
30.08.1987–01.05.2022
Безрукавенко
Олександр
Олександр
Безрукавенко Олександр

30.08.1987–01.05.2022
Безрукавенко Олександр
Апаратник змішування ТОВ «Свято-Іллінський машинобудівний завод» Метінвест Покровськвугілля. Працював на підприємстві майже два роки.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання у селі Новосілка Волноваського Донецької області.
В Олександра Безрукавенка залишилась вагітна жінка Ганна.