Барнет Станіслав

06.04.2001–21.06.2025
Барнет Станіслав
Монтер колії у кар'єрі Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад п’ять років.
Станіслав народився 6 квітня 2001 року. Після закінчення школи вступив до Політехнічного коледжу КНУ, де здобув фах техніка з обслуговування та ремонту залізничних споруд та об’єктів колійного господарства. У 2020 році під час проходження виробничої практики тямущому і роботящому хлопцю запропонували працевлаштуватися в управління залізничного транспорту ПівдГЗК, на що він не вагаючись погодився. Потім було дипломування, а невдовзі після цього розпочалася строкова військова служба.
Після демобілізації Станіслав знову повернувся працювати в колектив цеху поточного утримання та ремонту колії УЗТ, створив власну сім’ю. Але всі плани на успішне майбуття перекреслили кровожерливі сусіди. Вже 18 березня 2022 року залізничник був мобілізований: спочатку проходив службу в територіальній обороні, потім захищав
Батьківщину на Донецькому напрямку. Далі тривалий час гідно виконував свій військовий обов’язок на Сумщині. Саме там, в Сумах, 21 червня 2025 року старший сержант Станіслав Барнет загинув під час виконання бойового завдання внаслідок ракетного удару. До кінця він віддано служив Україні, залишався вірним військовій присязі та українському народові, мужньо виконував військовий обов’язок перед Батьківщиною.
Батьківщину на Донецькому напрямку. Далі тривалий час гідно виконував свій військовий обов’язок на Сумщині. Саме там, в Сумах, 21 червня 2025 року старший сержант Станіслав Барнет загинув під час виконання бойового завдання внаслідок ракетного удару. До кінця він віддано служив Україні, залишався вірним військовій присязі та українському народові, мужньо виконував військовий обов’язок перед Батьківщиною.
Овдовіла молода дружина Катерина, без батька зростатиме дворічний син Макар. У невимовному горі залишилися батьки та сестра Героя. Мама Ольга Петрівна, яка також працює на Південному комбінаті в цеху мереж і підстанцій втратила частину свого серця, свою надію і опору.
Схиляємо голови у глибокій скорботі… Щирі співчуття рідним. Вічна пам’ять і слава українському Воїну, який захищав рідну країну і кожного з нас!

Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
Покровськвyгілля

Про героя
14.03.1976–14.01.2024
Базилевич
Олексій
Олексій
Базилевич Олексій

14.03.1976–14.01.2024
Базилевич Олексій
Водій автотранспортних засобів Метінвест Покровськвугілля. Працював в компанії понад чотири роки.
Пішов добровольцем захищати Україну в грудні 2022 року. Загинув під час виконання бойового завдання у селі Степове Покровського району Донецької області.
В Олексія Базилевича залишився син Іван, який продовжує захищати країну.

Про героя
25.09.1984–20.09.2023
Зайцев
Федір
Федір
Зайцев Федір

25.09.1984–20.09.2023
Зайцев Федір
Слюсар зі складання металевих конструкцій ТОВ «Свято-Іллінський машинобудівний завод» Метінвест Покровськвугілля. Працював на виробництві майже п’ять років.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання у місті Мар'їнка Донецької області.
У Федора Зайцева залишилось двої дітей: донька Каміла та син Максим, а також літній батько Петро Миколайович.

Про героя
22.04.1996–16.07.2022
Чорновіл
Микита
Микита
Чорновіл Микита

22.04.1996–16.07.2022
Чорновіл Микита
Прохідник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Метінвест Покровськвугілля. Працював на підприємстві понад три роки.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув при захисті селища Піски.
В Микити Чорновіла залишилася мати Алла Олександрівна.

Про героя
08.06.1994–23.05.2022
Лихацький
Олександр
Олександр
Лихацький Олександр

08.06.1994–23.05.2022
Лихацький Олександр
Прохідник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Метінвест Покровськвулілля. Працював на виробництві майже три роки.
Був мобілізований 18 лютого 2022 року. Загинув в травні 2022 року.
В Олександра Лихацького залишилися дружина Валерія та малолітній син Микита.

Про героя
30.08.1987–01.05.2022
Безрукавенко
Олександр
Олександр
Безрукавенко Олександр

30.08.1987–01.05.2022
Безрукавенко Олександр
Апаратник змішування ТОВ «Свято-Іллінський машинобудівний завод» Метінвест Покровськвугілля. Працював на підприємстві майже два роки.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання у селі Новосілка Волноваського Донецької області.
В Олександра Безрукавенка залишилась вагітна жінка Ганна.