01.08.1985–03.02.2024
Механік дільниці цеху по виробництву обкотишiв № 2 Північного ГЗК. Працював на підприємстві понад 5 років. 
 
На початку березня 2022 року добровольцем пішов захищати країну. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Хромове, Бахмутський р-н, Донецька обл. Віталй Сосницькій отримав Відзнаку Президента України «За оборону України», Нагрудний знак «Золотий хрест», нагрудний знак «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
 
Колеги згадують про Віталія так: «За період роботи на комбінаті зарекомендував себе, як грамотний та енергійний керівник, вимогливий до себе та до підлеглих. Завдяки згуртованості і мобільності він справлявся з будь-якою виробничою ситуацією. В нього було дуже високе почуття   відповідальності   за   доручену справу, цілеспрямованість і оперативність. Досконально знав технічні характеристики, конструктивні особливості, призначення, режими роботи і правила технічної експлуатації всіх видів механічного устаткування цеху. Уважно та відповідально відносився до виконання правил та норм з охорони праці та правил безпеки.
 
Брав активну участь щодо вирішення питань безпеки та підвищення рівня культури виробництва. Віталій Станіславович був врівноважений та стриманий, уважний і спостережливий – це самі ті риси характеру, які завжди допомагали йому в роботі. Своїм відповідальним та добросовісним ставленням до роботи, впевненістю в собі, обізнаністю здобув  заслужений авторитет та повагу в колективі. Віталій був людина дуже контактна і комунікабельна, чуйний до потреб оточуючих, в колективі створював завжди атмосферу згуртованості та взаєморозуміння».
 
У Віталія залишилася дружина Валентина та донька Діана, а також батьки Станіслав Іванович і  Людмила Василівна. Брат Віталія Олег також служив у ЗСУ, але був мобілізований у листопаді 2023 року і зараз працює механіком дільниці на Північному ГЗК. 
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

Про героя
12.07.1987–22.02.2025
Ніконенко
Станіслав
12.07.1987–22.02.2025
Механік на Центральному ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже сім років. Був нагороджений почесною грамотою комбінату.

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув при виконанні бойового завдання в районі н. п. Стариця Чугуївського р-ну Харківської області.

У Станіслава Ніконенка залишилися дружина Юлія та донька Аріна. 
Про героя
21.04.1989–14.01.2025
Великий
Вадим
21.04.1989–14.01.2025
Машиніст екскаватору на Центральному ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад два роки. 

Був мобілізований в жовтні 2024 року. В званні старшого солдата загинув при виконанні бойового завдання поблизу н. п. Торецьк Бахмутського р-ну Донецької області.

У Вадима Великого залишилася донька Дар’я.  
2024
Про героя
15.04.1994–22.12.2024
Кормош
Вячеслав
15.04.1994–22.12.2024
Помічник машиніста тепловозу Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже десять років. 

Був мобілізований в липні 2024 року. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Дачне Донецької області.
Про героя
27.01.1995–27.10.2024
Бруча
Євгеній
27.01.1995–27.10.2024
Електрогазозварник Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже шість років. 
 
Був мобілізований у вересні 2022 року. Загинув поблизу н. п. Ямполівка Краматорського р-ну Донецької області.
 
Про героя
27.04.1972–16.10.2024
Робота
Сергій
27.04.1972–16.10.2024
Водій навантажувача у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 13 років. Був нагороджений почесною грамотою ЦГЗК. 

Був мобілізований в червні 2024 року. Загинув при виконанні бойового завдання, поблизу населеного пункту Зелений Шлях Курської області.

У Сергія Роботи залишилася донька Марина. 
Про героя
16.07.1983–13.10.2024
Коваленко
Тимур
16.07.1983–13.10.2024
Майстер гірничий підземної дільниці Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 13 років. 

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув при виконанні бойового завдання поблизу н.п. Авдіїва, Бахмутського р-ну, Донецької області.

У Тимура Коваленка залишилася донька Яна. 
Про героя
14.08.1988–23.09.2024
Бродовський
Віталій
14.08.1988–23.09.2024
Помічник машиніста тепловоза Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 14 років. 

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув внаслідок влучання дрона біля н.п. Новопавлівка Запорізької області.

У Віталія Бродовського залишився син Ростислав.  
Про героя
16.09.1994–06.09.2024
Грицан
Роман
16.09.1994–06.09.2024
Дробильник на Центральному ГЗК. Працював в Групі Метінвест чотири роки. 

Був мобілізоаний в грудні 2022 року. Загинув поблизу населеного пункту Антонівка.
Про героя
02.03.1980–20.07.2024
Овдій
Павло
02.03.1980–20.07.2024
Водій автотранспортних засобів у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював на виробництві понад 24 роки. 

Був мобілізований 25 лютого 2022 року. Служив молодшим сержантом- командиром гармати. Загинув під час виконання бойового завдання в м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».

В Павла Овдія залишилася дружина, син Сергій та син Андрій.  
Про героя
22.09.1992–16.06.2024
Дяченко
Олег
22.09.1992–16.06.2024
Помічник машиніста екскаватора у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював на виробництві понад чотири роки.

Був мобілізований в липні 2023 року. Служив кулеметником. Загинув під час виконання бойового завдання в н. п. Піски Радівські Ізюмського району Харківської області.
Про героя
07.04.1976–01.06.2024
Пеліпака
Сергій
07.04.1976–01.06.2024
Електрогазозварник на Центральному ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад вісім років. 

Був мобілізований в березні 2022 року. Помер від серцевого нападу. 

У Сергія Пеліпаки залишилася донька Наталія. 
Про героя
06.06.1984–15.05.2024
Горобйов
Олександр
06.06.1984–15.05.2024
Машиніст екскаватора у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 11 років.

Був мобілізований 26 лютого 2022 року. Служив командиром відділення. Загинув в районі н. п. Лук’янці Харківської області. Був відзначений медаллю «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

В Олександра Горобйова залишилися син Дмитро та донька Анна.