Сінчевський Ігор

23.10.1990–04.04.2025
Сінчевський Ігор
Начальник зміни управління залізничного транспорту виробничо-технічного відділу Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест 12 років.
Ігор Сінчевський народився 23 жовтня 1990 року. Після закінчення школи вступив до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту. Успішному навчанню ніяк не заважало те, що сумлінний студент ще й встигав паралельно працювати на Придніпровській залізниці провідником пасажирських вагонів.
У 2012 році молодий спеціаліст прийшов працевлаштовуватися на Південний ГЗК, де до того багато років трудилися його батьки. Вісім років Ігор працював помічником машиніста електровоза, а навесні 2020 року отримав пропозицію обійняти посаду начальника зміни виробничо-технічного відділу УЗТ, на яку без вагань
погодився. Був сповнений нових цікавих планів та надій, але все перекреслила повномасштабна війна…
погодився. Був сповнений нових цікавих планів та надій, але все перекреслила повномасштабна війна…
До лав ЗСУ чоловік доєднався у грудні 2022-го року. Спочатку – навчання на Львівщині, потім служба стрільцем ПВО у зенітно-ракетних військах на Запорізькому напрямку. Далі захищав рідну землю на Харківщині біля Куп’янська, на Донеччині біля Мирнограда, Авдіївки, Курахового, потім – на Сумщині, на Херсонському напрямку… Та 4 квітня 2025 року в ході бойових дій життя командира 3-го відділення 2-го зенітно-ракетного взводу Ігоря Сінчевського обірвалося.
Без чоловіка залишилася дружинна Ганна, ніколи не побачать батька дев’ятирічна донька Ольга і
одинадцятирічний син Андрій.
одинадцятирічний син Андрій.
Колеги з шаною згадують Ігоря Сінчевського: «Мужній воїн героїчно захищав рідну Україну, а значить – кожного з нас. Наші щирі співчуття рідним і близьким Ігоря. Сумуємо разом з вами, низько схиляємо голови у скорботі і пошані».
Вічна слава і шана Герою!

Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
Запоріжкокс

Про героя
09.01.1997–14.08.2023
Лисенко
Олександр
Олександр
Лисенко Олександр

09.01.1997–14.08.2023
Лисенко Олександр
Слюсар-ремонтник коксового цеху Запоріжкоксу. Працював на підприємстві майже п’ять років.
Був мобілізований в січні 2023 року. Під час виконання бойового завдання отримав множинні уламкові поранення в с. Вербове Пологівського району Запорізької області.
В Олександра Лисенка залишилися дружина та син.

Про героя
02.12.1988–23.06.2023
Рибаченко
Сергій
Сергій
Рибаченко Сергій

02.12.1988–23.06.2023
Рибаченко Сергій
Слюсар-ремонтник коксового цеху Запоріжкоксу. Працював на підприємстві понад 10 років.
Був мобілізований в листопаді 2022 року. Служив старшим сапером інженерно-саперного відділення іженерно саперного взводу. Загинув під час виконання бойового завдання.
В Сергія Рибаченка залишилися дружина і троє дітей.

Про героя
11.05.1975–12.05.2023
Яковлєв
Ігор
Ігор
Яковлєв Ігор

11.05.1975–12.05.2023
Яковлєв Ігор
Люковий коксового цеху Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років.
Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив водієм першого відділення протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки. Загинув при захисті с. Богданівка Бахмутського району Донецької області.
У Ігоря Яковлєва залишився син.

Про героя
21.02.1992–08.03.2023
Васюкевич
Ігор
Ігор
Васюкевич Ігор

21.02.1992–08.03.2023
Васюкевич Ігор
Бригадир на дільницях основного виробництва вуглепідготовчого цеху Запоріжкокс. Працював на виробництві майже 13 років.
Був мобілізований в листопаді 2022 року. Служив командиром протитанкового взводу роти вогневої підтримки. В населеному пункті Білогорівка Луганської області при виконанні бойового завдання потрапив під артелерійський обстріл з боку ЗС російської федерації в результаті чого отримав поранення, несумісні з життям.
В Ігоря Васюкевича залишилися дружина, донька і син. Мати Ігоря працює на Запоріжкоксі.

Про героя
04.11.1974–11.09.2022
Кулагін
Сергій
Сергій
Кулагін Сергій

04.11.1974–11.09.2022
Кулагін Сергій
Барильєтник коксового цеху Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув у бою неподялік від с. Водяне Покровського району Донецької області.
У Сергія Кулагіна залишилися дружина, донька і син, який також працює на Запоржкоксі.

Про героя
30.08.1979–10.06.2022
Жаворонков
Євген
Євген
Жаворонков Євген

30.08.1979–10.06.2022
Жаворонков Євген
Чистильник Газорятувальної служби Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест понад рік.
Був мобілізований 25 лютого 2022 року. Пішов в засвіти захищаючи свободу Укаїни в Харківській області.

Про героя
13.01.1979–25.05.2022
Костенко
Микола
Микола
Костенко Микола

13.01.1979–25.05.2022
Костенко Микола
Апаратник одержання сирого бензолу Цеху уловювання Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест майже шість років.
Був мобілізований в березні 2022 року. Служив командиром відділення кулеметного взводу.
У Миколи Костенка залишилася цивільна дружина.

Про героя
16.07.1977–23.05.2022
Юрченко
Сергій
Сергій
Юрченко Сергій

16.07.1977–23.05.2022
Юрченко Сергій
Апаратник перероблення відходів хімічного виробництва Цеху смолоперегінного виробництва Запоріжкоксу. Працював в Групі Метінвест понад рік.
Був мобілізований 26 лютого 2022 року. Служив старшим водієм гранатометником мінометного взводу. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Чарівне Запорізької області, внаслідок мінометного обстрілу.
У Сергія Юрченка залишилися дружина і донька.