Короп Володимир
12.09.1992–05.12.2022
Короп Володимир
Після закінчення школи Володимир Короп отримав спеціальність «Машиніст електровоза, слюсар з ремонту рухомого складу», а трохи пізніше ще одну – техніка-електромеханіка з технічного обслуговування, ремонту та експлуатації тягового рухомого складу. Першим і єдиним місцем роботи для нього стало управління залізничного транспорту Південного ГЗК, де він спочатку трудився слюсарем з ремонту рухомого складу, а з 2015 року – помічником машиніста електровоза.
До лав Збройних Сил України Володимир долучився ще в перше літо повномасштабної війни. Після навчання на Житомирщині приєднався до 46-ої окремої аеромобільної Подільської бригади, де служив розвідником. Разом із побратимами брав участь у звільненні Херсона. Пізніше ніс службу на Донеччині, де захищав від ворога Соледар.
На жаль, тоді отримав важку контузію. Після лікування і реабілітації був змушений змінити і військову частину, і спеціальність. Відтоді служив кухарем у складі 148-ї артилерійської бригади. Розумів, що це також важливий фронт, де його праця забезпечуватиме моральний дух та силу воїнів.
На початку грудня під час несення служби Володимир відчув себе зле. Негайно знадобилася кваліфікаційна медична допомога. Бійця було доправлено в один з медичних закладів Дніпра, де 5 грудня його серце зупинилося.
Мужній воїн героїчно захищав рідну Україну, а значить – кожного з нас. Наші щирі співчуття рідним і близьким Героя. Сумуємо разом з вами, низько схиляємо голови у скорботі і пошані.
Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
Олександр
Гомонець Олександр
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець Олександр
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.
Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.
Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.
В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.
Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
Олександр
Липій Олександр
20.02.1981–18.04.2024
Липій Олександр
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».
Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл.
В Олександра залишилися діти та літній батько.
Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
Дмитро
Кисельов Дмитро
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов Дмитро
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років.
Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька.
Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
Станіслав
Івашкевич Станіслав
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич Станіслав
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки.
Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».
В Станіслава залишилася мати та син.
Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
Олег
Шатоха Олег
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха Олег
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.
Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл.
У Олега залишилася мати.