Кітіков Микита

16.01.1996–07.03.2025
Кітіков Микита
Машиніст крану мартенівського цеху Запоріжсталі. Працював в Групі Метінвест сім років.
Микита Кітіков народився 16 січня 1996 року та виріс в с.м.т. Новомиколаївка Запорізької області. Навчався в Новомиколаївській загальноосвітній школі, та після її закінчення встутив до училища та здобув професію машиніст крану.
Одружився, та разом з сім'єю переїхав до м.Запоріжжя. В липні 2017 влаштувався на Запоріжсталь у мартенівський цех де працював за своєю спеціальністю. Одночасно навчався в ЗНМІ, де здобув вищу освіту.
У жовтні 2019 року Микита був призваний до проходження служби в збройних силах України, в/ч Національної гвардії України. Після прийняття присяги відразу підписав контракт, бо з дитинства мріяв бути військовим.
Під час повномасштабного вторгнення був в званні молодший лейтенант та брав безпосередню участь у бойових діях по захисту Батьківщини на Запорізьку напрямку. З 2023 року виконував обов'язки командира роти матеріального забезпечення в/ч Національної гвардії України, за сумлінну службу та звитягу отримав звання лейтенанта.
26.02.2025 року під час навчальних занять на полігоні в н.п. Широке Запорізької області, ворогом був нанесений ракетний удар, де Микита отримав тяжке поранення. 07.03.2025 року його серце зупинилось. Похований Микита на своїй батьківщині у с.м.т. Новомиколаївка Запорізької області.
Батько Микити – Кондратенко О.О., також брав безпосередню участь у заходах по захисту Батьківщини, у складі механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти, де служив заступником командира бойової машини – навідником-оператором. Він загинув 10 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання с. Приютне Пологівського району Запорізької області.
У Микити залишився син та вагітна дружина, яка 22 липня 2025 року народила воіну ще одного синочка.

Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
АКХЗ

Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
Олександр
Гомонець Олександр

04.11.1996–05.11.2024
Гомонець Олександр
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.
Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.
Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.
В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.

Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
Олександр
Липій Олександр

20.02.1981–18.04.2024
Липій Олександр
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».
Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл.
В Олександра залишилися діти та літній батько.

Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
Дмитро
Кисельов Дмитро

13.07.1982–28.02.2024
Кисельов Дмитро
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років.
Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька.

Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
Станіслав
Івашкевич Станіслав

18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич Станіслав
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки.
Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».
В Станіслава залишилася мати та син.

Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
Олег
Шатоха Олег

11.03.1996–07.10.2022
Шатоха Олег
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.
Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл.
У Олега залишилася мати.