27.01.1994–25.02.2024
Електромонтер по ремонту і обслуговуванню електроустаткування  мартенівського цеху Запоріжсталі. Працював в Групі Метінвест майже 11 років.
 
Олег народився і виріс у м. Запоріжжя. У дванадцятирічному віці сім’я Олега переїхала до м. Вільнянськ Запорізької області, де він навчався та закінчив у 2011 році Вільнянську СШ №2. Після цього вступив до Запорізького металургійного коледжу на спеціальність «Електротехніка».
 
Після закінчення коледжу Олег Хуповка він влаштувався на роботу до мартенівського цеху Запоріжсталі електромонтером з ремонту і обслуговування електроустаткування розливного прольоту. Паралельно з роботою здобував вищу освіту у Запорізькому Національному технічному університеті на електротехнічному факультеті. Отримав диплом про вищу освіту у 2017 році за спеціальністю інженер-електрик.

Колеги згадують, що працюючи  електромонтером у мартенівському цеху, Олег проявив себе відповідальним, надійним, завжди готовим до нових знань і звитяг працівником. Виконував обов’язки майстра по ремонту електроустаткування розливного прольоту.

У вересні  2022 року Олег Хуповка був мобілізований до 47 окремої мотопіхотної бригади МАГУРА на посаду старший оператор 1 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів механізованого батальйону. 
 
Олег пройшов навчання закордоном, опанував роботу зі всіма видами протитанкової зброї. Виконував бойові завдання на Запорізькому і Донецькому напрямках, брав участь у контрнаступальних діях 2023 року в районі населеного пункту Роботино Оріхівського району Запорізької області, далі боронив країну на Авдіївському напрямку.
 
Загинув  25 лютого 2024 року  в районі населеного  пункту Бердичі  Покровського району Донецької області під час стримування ворожого штурму.
 
Олег Хуповка був похований в червні 2025 року в рідному м. Вільнянськ. У нього залишилася дружина Вікторія, батьки та четверо братів.
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
04.11.1996–05.11.2024
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.

Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.

Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.

В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.
Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
20.02.1981–18.04.2024
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».

Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл. 
 
В Олександра залишилися діти та літній батько.
Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
13.07.1982–28.02.2024
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років. 

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
 
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька. 
2023
Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
18.06.1990–18.02.2023
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки. 

Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».

В Станіслава залишилася мати та син.
2022
Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
11.03.1996–07.10.2022
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.

Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл. 
 
У Олега залишилася мати.