Барнет Станіслав

06.04.2001–21.06.2025
Барнет Станіслав
Монтер колії у кар'єрі Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад п’ять років.
Станіслав народився 6 квітня 2001 року. Після закінчення школи вступив до Політехнічного коледжу КНУ, де здобув фах техніка з обслуговування та ремонту залізничних споруд та об’єктів колійного господарства. У 2020 році під час проходження виробничої практики тямущому і роботящому хлопцю запропонували працевлаштуватися в управління залізничного транспорту ПівдГЗК, на що він не вагаючись погодився. Потім було дипломування, а невдовзі після цього розпочалася строкова військова служба.
Після демобілізації Станіслав знову повернувся працювати в колектив цеху поточного утримання та ремонту колії УЗТ, створив власну сім’ю. Але всі плани на успішне майбуття перекреслили кровожерливі сусіди. Вже 18 березня 2022 року залізничник був мобілізований: спочатку проходив службу в територіальній обороні, потім захищав
Батьківщину на Донецькому напрямку. Далі тривалий час гідно виконував свій військовий обов’язок на Сумщині. Саме там, в Сумах, 21 червня 2025 року старший сержант Станіслав Барнет загинув під час виконання бойового завдання внаслідок ракетного удару. До кінця він віддано служив Україні, залишався вірним військовій присязі та українському народові, мужньо виконував військовий обов’язок перед Батьківщиною.
Батьківщину на Донецькому напрямку. Далі тривалий час гідно виконував свій військовий обов’язок на Сумщині. Саме там, в Сумах, 21 червня 2025 року старший сержант Станіслав Барнет загинув під час виконання бойового завдання внаслідок ракетного удару. До кінця він віддано служив Україні, залишався вірним військовій присязі та українському народові, мужньо виконував військовий обов’язок перед Батьківщиною.
Овдовіла молода дружина Катерина, без батька зростатиме дворічний син Макар. У невимовному горі залишилися батьки та сестра Героя. Мама Ольга Петрівна, яка також працює на Південному комбінаті в цеху мереж і підстанцій втратила частину свого серця, свою надію і опору.
Схиляємо голови у глибокій скорботі… Щирі співчуття рідним. Вічна пам’ять і слава українському Воїну, який захищав рідну країну і кожного з нас!

Вічна шана героям
З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі міста
АКХЗ

Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
Олександр
Гомонець Олександр

04.11.1996–05.11.2024
Гомонець Олександр
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.
Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.
Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.
В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.

Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
Олександр
Липій Олександр

20.02.1981–18.04.2024
Липій Олександр
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».
Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл.
В Олександра залишилися діти та літній батько.

Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
Дмитро
Кисельов Дмитро

13.07.1982–28.02.2024
Кисельов Дмитро
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років.
Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька.

Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
Станіслав
Івашкевич Станіслав

18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич Станіслав
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки.
Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».
В Станіслава залишилася мати та син.

Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
Олег
Шатоха Олег

11.03.1996–07.10.2022
Шатоха Олег
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.
Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл.
У Олега залишилася мати.