01.05.1985–16.02.2025
Провідний інженер-електронік управління інформаційних технологій та телекомунікаційних систем Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад 17 років. Після закінчення криворізької загальноосвітньої школи № 11 Сергій Трофімов отримав вищу освіту за спеціальністю «Інформаційні управляючі системи та технології» в Європейському університеті. Після навчання, восени 2007 року, прийшов працювати інженером-електроніком у відділ автоматизованих систем керування Південного ГЗК. Згодом вступив на заочне відділення Криворізького національного університету, де опанував ще одну спеціальність – «Електромеханіка». В колективі цінували професійні і людські якості Сергія: він завжди був скромним, спокійним, але разом з тим мав багато друзів.
 
19 вересня 2023 року Сергій Трофімов був призваний на військову службу. Після проходження навчання був аеророзвідником, пізніше – оператором дронів. Мужньо і віддано боронив рідну землю і свою родину спочатку на Запорізькому напрямку, потім на Донеччині. 16 лютого зв’язок із Сергієм було втрачено, і лише через чотири дні рідні довідалися про загибель Героя на Покровському напрямку.
 
Без батька залишилось двоє синів, десятирічний Тимофій та шестирічний Кирило, а без надійного і люблячого
чоловіка – дружина Марина.
 
Керівництво, весь трудовий колектив Південного ГЗК розділяє біль рідних Сергія і висловлює щирі співчуття всій родині та близьким Героя. Нехай душа загиблого захисника знайде вічний спокій.
 
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
04.11.1996–05.11.2024
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.

Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.

Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.

В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.
Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
20.02.1981–18.04.2024
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».

Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл. 
 
В Олександра залишилися діти та літній батько.
Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
13.07.1982–28.02.2024
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років. 

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
 
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька. 
2023
Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
18.06.1990–18.02.2023
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки. 

Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».

В Станіслава залишилася мати та син.
2022
Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
11.03.1996–07.10.2022
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.

Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл. 
 
У Олега залишилася мати.