03.06.1996–15.07.2024
Газорізальник цеху гарячої прокатки тонкого листа Запоріжсталі. Працював в Групі Метінвест вісім років. 

Андрій Мойса народився 3 червня 1996 року в селі Вищетарасівка (нині Мирівська громада, Нікопольський район Дніпропетровської області), згодом проживав у Томаківській громаді.

Після закінчення школи навчався у Запорізькому професійному ліцеї залізничного транспорту, де здобув спеціальність зварювальника-газорізальника. З юних років проявляв себе як щирий, доброзичливий, справедливий та відповідальний хлопець. Завжди приходив на допомогу, не залишаючи в біді ні близьких, ні чужих людей. 
Після завершення навчання Андрій розпочав трудову діяльність на Запоріжсталі, де працював газорізальником у цеху гарячої прокатки. Його поважали як старанного працівника й сумлінного колегу.

З 23 листопада 2016 року по 23 травня 2018 року проходив строкову службу в лавах Національної гвардії України. Мав звання старший солдат.

У 2019 році одружився, а в травні 2020 року став батьком – у нього народився син.

З перших днів повномасштабного вторгнення, 5 квітня 2022 року, Андрій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу на Донецькому та Запорізькому напрямках у складі бригади штурмової роти, а згодом у роті інженерної підтримки.

Обіймав посаду старшого муляра 1-го будівельного відділення 2 інженерно-позиційного взводу. Андрій мужньо виконував бойові завдання в найнебезпечніших районах, виявляючи професіоналізм, стійкість і незламну вірність присязі.

15 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Гуляйпільське Запорізької області, Андрій загинув внаслідок вибуху ворожого авіаційного боєприпасу. 

У Андрія Мойси залишилися мати, дружина Ірина та 4-річний син.
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
04.11.1996–05.11.2024
Гомонець
Олександр
04.11.1996–05.11.2024
Дверевий коксового цеху № 4 Авдіївського коксохімічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже три роки.

Був мобілізований в квітні 2022 року. Служив званні головного сержанта – командира міномета мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону.

Був відзначений медаллю «За захист України. За честь та славу. За народ», почесним знаком «МАРІУПОЛЬ, ВІДСТОЯЛИ – ПЕРЕМОГЛИ», знаком «Збройні сили України», грамотою та подякою з нагоди святкування Дня захисників і захисниць. Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу н.п. Любімівка Кореневського району Курської області.

В Олександра Гомонця залишилися дружина та малолітній син.
Про героя
20.02.1981–18.04.2024
Липій
Олександр
20.02.1981–18.04.2024
Машиніст установки сухого гасіння коксу Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався у вересні 2023 та прослужив понад 7 місяців. У лавах ЗСУ – сержант, гранатометник стрілецького відділення стрілецького батальйону. Був відзначений медаллю «Ветеран війни».

Загинув унаслідок вибухової травми поблизу села Старомайорське Волноваського району Донецької обл. 
 
В Олександра залишилися діти та літній батько.
Про героя
13.07.1982–28.02.2024
Кисельов
Дмитро
13.07.1982–28.02.2024
Газівник коксових печей Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві майже 18 років. 

Був мобілізований в липні 2022 року. Загинув в районі населеного пункту Тоненьке Донецької області.
 
В Дмитра залишилися літні батьки, дружина та донька. 
2023
Про героя
18.06.1990–18.02.2023
Івашкевич
Станіслав
18.06.1990–18.02.2023
Бригадир на дільниці основного виробництва вуглепідготовчого цеху № 2 Авдіївського КХЗ. Працював на підприємстві понад два роки. 

Був мобілізований в червні 2022 року старшим солдатом, старшим стрільцем. Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу н.п. Іванівське Донецької області. Нагороджений «Хрестом героя» та відзначений нагрудним знаком «Почесний громадянин Сокирянщини».

В Станіслава залишилася мати та син.
2022
Про героя
11.03.1996–07.10.2022
Шатоха
Олег
11.03.1996–07.10.2022
Дверевий Авдіївського КХЗ. Працював на заводі понад 8 років. Мобілізувався 26.07.2019 та прослужив понад три роки. У лавах ЗСУ – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого батальйону.

Загинув в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н. п. Павлівка Волноваського району Донецькій обл. 
 
У Олега залишилася мати.