27.01.1994–25.02.2024
Електромонтер по ремонту і обслуговуванню електроустаткування  мартенівського цеху Запоріжсталі. Працював в Групі Метінвест майже 11 років.
 
Олег народився і виріс у м. Запоріжжя. У дванадцятирічному віці сім’я Олега переїхала до м. Вільнянськ Запорізької області, де він навчався та закінчив у 2011 році Вільнянську СШ №2. Після цього вступив до Запорізького металургійного коледжу на спеціальність «Електротехніка».
 
Після закінчення коледжу Олег Хуповка він влаштувався на роботу до мартенівського цеху Запоріжсталі електромонтером з ремонту і обслуговування електроустаткування розливного прольоту. Паралельно з роботою здобував вищу освіту у Запорізькому Національному технічному університеті на електротехнічному факультеті. Отримав диплом про вищу освіту у 2017 році за спеціальністю інженер-електрик.

Колеги згадують, що працюючи  електромонтером у мартенівському цеху, Олег проявив себе відповідальним, надійним, завжди готовим до нових знань і звитяг працівником. Виконував обов’язки майстра по ремонту електроустаткування розливного прольоту.

У вересні  2022 року Олег Хуповка був мобілізований до 47 окремої мотопіхотної бригади МАГУРА на посаду старший оператор 1 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів механізованого батальйону. 
 
Олег пройшов навчання закордоном, опанував роботу зі всіма видами протитанкової зброї. Виконував бойові завдання на Запорізькому і Донецькому напрямках, брав участь у контрнаступальних діях 2023 року в районі населеного пункту Роботино Оріхівського району Запорізької області, далі боронив країну на Авдіївському напрямку.
 
Загинув  25 лютого 2024 року  в районі населеного  пункту Бердичі  Покровського району Донецької області під час стримування ворожого штурму.
 
Олег Хуповка був похований в червні 2025 року в рідному м. Вільнянськ. У нього залишилася дружина Вікторія, батьки та четверо братів.
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

Про героя
26.12.1967–26.04.2025
Кримський
Юрій
26.12.1967–26.04.2025
Провідний інженер з комп'ютерних систем Метінвест Діджитал (Кривий Ріг). Працював в Групі Метінвест понад 14 років. 
 
Був мобілізований в березні 2024 року. Служив кулеметником механізованого взводу на Харківському напрямку. Був нагороджений грамотою бригади. Загинув поблизу н. п. Красне Перше, Куп’янського району Харківської області. Посмертно нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
 
У Юрія Кримського залишилися дружина Наталія та доньки Ірина й Ольга. 
 
 
2024
Про героя
05.09.1980–19.03.2024
Андрущак
Станіслав
05.09.1980–19.03.2024
Стропальник на Метінвест-СМЦ (Регіональний структурний підрозділ у с. Святопетрівське). Працював в Групі Метінвест майже вісім років.

Був мобілізований в травні 2022 року. Служив старшим механіком радіорелейної станції взводу зв’язку прив’язки радіорелейної роти батальйону зв’язку, маючи військове звання старшого солдата. Загинув від вогнепального поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу бойових позицій в районі н.п. Кринки Херсонської області, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі.

Колеги кажуть, що Станіслав Андрущак був працьовитим і не конфліктним. Усі його згадують як хорошу, спокійну та добру людину.  Пам’ять про Станіслава житиме в серцях тих, хто знав і любив його. 

В Станіслава Андрущака залишились дружина, брат та сестра.
Про героя
19.01.1979–16.01.2024
Шрамко
Владислав
19.01.1979–16.01.2024
Стропальник Метінвест-СМЦ у місті Дніпро. Працював в Групі Метінвест сім років. 

З 26 березня 2022 року Владислав служив інспектором прикордонної служби ІІ категорії в Бахмутському районі Донецької області, маючи військове звання молодшого сержанта. За свою відвагу та самопожертву посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня. Загинув від вогнепального поранення у смт Курдюмівка, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі. Пам’ять про Владислава житиме в серцях тих, хто знав і любив його. Колеги згадують Владислава Шрамко як працьовиту, не конфліктну людину. Усі його знали лише як хорошу і добру особистість.
2023
Про героя
14.01.1986–24.03.2023
Швидкий
Михайло
14.01.1986–24.03.2023
Фахівець з розвитку Дирекції по розробці і впровадженню Метінвест Діджитал (Запоріжжя). Працював у компанії понад чотири роки.
 
Був мобілізований у березні 2022-го. Служив у стрілецькому батальйоні.
 
Загинув через поранення, отримане при виконанні бойового завдання під Бахмутом Донецької області.
 
У Михайла залишилися близькі: матір, сестра та племінник.