23.05.1989–16.05.2025
Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Інгулецького ГЗК, Працював в Групі Метінвест понад 16 років. 

Був мобілізований в січні 2023 року. Служив навідником першого механізованого відділення – бойової машини третьої механізованого взводу військової частини. Відповідно до рішення судувід 15.04.2025 року, Олександр Коваленко мав  статус «безвісті зниклий» від 30.06.2022 року. Офіційно визнаний загиблим під час ведення бойових дій неподалік н.п. Тошківка Луганської області. Днем смерті солдата, вважати день набрання законної сили рішенням суду – 16.05.2025 року.

Колеги згадують Олександра Коваленка так: «Олександр був не просто воїном. Він був Людиною з великої літери – добрим, щирим, світлим. Люблячий чоловік, турботливий батько, вірний син – його серце жило для інших. У родині – опора і захист. У дружбі – щирість і підтримка. На війні – хоробрий, сильний, незламний. Для батьків він був гордістю, для дітей – героєм, для дружини – надією, любов’ю, опорою, підтримкою. У кожному його вчинку – чесність, гідність, внутрішня сила. Він вірив у правду, у добро, в те, що варто боротися за краще майбутнє. І боротися до кінця – як справжній воїн».
bg
Вічна шана героям
За 12 років війни було мобілізовано понад 11 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали своє життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам'ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
2025
Про героя
26.12.1967–26.04.2025
Кримський
Юрій
26.12.1967–26.04.2025
Провідний інженер з комп'ютерних систем Метінвест Діджитал (Кривий Ріг). Працював в Групі Метінвест понад 14 років. 
 
Був мобілізований в березні 2024 року. Служив кулеметником механізованого взводу на Харківському напрямку. Був нагороджений грамотою бригади. Загинув поблизу н. п. Красне Перше, Куп’янського району Харківської області. Посмертно нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
 
У Юрія Кримського залишилися дружина Наталія та доньки Ірина й Ольга. 
 
 
Про героя
05.07.1981–24.04.2025
Мельников
Ігор
05.07.1981–24.04.2025
Водій автотранспортних засобів Метінвест-СМЦ (м. Бровари). Працював в Групі Метінвест два роки.

Був мобілізований в червні 2023 року. Служив водієм. Загинув в Сріблянському лісі Луганської області внаслідок попадання дрону в машину.

У Ігоря Мельникова залишилися літні батьки. 
2024
Про героя
18.02.1978–17.10.2024
Шатайло
Володимир
18.02.1978–17.10.2024
Майстер в Метінвест-СМЦ (м. Кривий Ріг). Працював в Групі Метінвест 12 років.

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив молодшим сержантом. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Колодязі (Лиманський р-н, Донецька обл.).

У Володимира Шатайла залишилася донька. 
Про героя
05.09.1980–19.03.2024
Андрущак
Станіслав
05.09.1980–19.03.2024
Стропальник на Метінвест-СМЦ (Регіональний структурний підрозділ у с. Святопетрівське). Працював в Групі Метінвест майже вісім років.

Був мобілізований в травні 2022 року. Служив старшим механіком радіорелейної станції взводу зв’язку прив’язки радіорелейної роти батальйону зв’язку, маючи військове звання старшого солдата. Загинув від вогнепального поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу бойових позицій в районі н.п. Кринки Херсонської області, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі.

Колеги кажуть, що Станіслав Андрущак був працьовитим і не конфліктним. Усі його згадують як хорошу, спокійну та добру людину.  Пам’ять про Станіслава житиме в серцях тих, хто знав і любив його. 

В Станіслава Андрущака залишились дружина, брат та сестра.
Про героя
19.01.1979–16.01.2024
Шрамко
Владислав
19.01.1979–16.01.2024
Стропальник Метінвест-СМЦ у місті Дніпро. Працював в Групі Метінвест сім років. 

З 26 березня 2022 року Владислав служив інспектором прикордонної служби ІІ категорії в Бахмутському районі Донецької області, маючи військове звання молодшого сержанта. За свою відвагу та самопожертву посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня. Загинув від вогнепального поранення у смт Курдюмівка, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі. Пам’ять про Владислава житиме в серцях тих, хто знав і любив його. Колеги згадують Владислава Шрамко як працьовиту, не конфліктну людину. Усі його знали лише як хорошу і добру особистість.
2023
Про героя
14.01.1986–24.03.2023
Швидкий
Михайло
14.01.1986–24.03.2023
Фахівець з розвитку Дирекції по розробці і впровадженню Метінвест Діджитал (Запоріжжя). Працював у компанії понад чотири роки.
 
Був мобілізований у березні 2022-го. Служив у стрілецькому батальйоні.
 
Загинув через поранення, отримане при виконанні бойового завдання під Бахмутом Донецької області.
 
У Михайла залишилися близькі: матір, сестра та племінник.