28.09.1969–26.04.2023
Навчався в ЗОШ № 92 м. Запоріжжя. В 1984 році поступив в «Запорізький металургійний технікум», а в 1988 році закінчив його по спеціальності доменне виробництво. 

По закінченню технікуму був направлений на комбінат Запоріжсталь на роботу, де працював в ОТК контролером по відбору проб шихти гарячого агломерату. 

3 листопада 1988 року по листопад 1990 року проходив строкову службу.

В травні 1996 року був прийнятий на комбінат  Запоріжсталь в ЦХП-1 слюсарем- ремонтником, а в серпні 2001 року був переведений монтажником в ЛООС (УОНС). 

В 2005 році закінчив Запорізьку Державну Академію за спеціальністю:  «Металургія чорних металів». 
В лютому 2022 року після вторгнення збройних сил рф пішов добровольцем на війну. З 01.04.2022 року вже знаходився на військовій службі у званні молодшого сержанта.

Загинув в бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, поблизу н. п. Водяне Донецької області під час артилерійського обстрілу зі сторони збройних сил РФ.

Колеги згадують, що Ігор Лебедєв був чуйним батьком та турботливим сином для своєї матері. 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
05.09.1980–19.03.2024
Андрущак
Станіслав
05.09.1980–19.03.2024
Стропальник на Метінвест-СМЦ (Регіональний структурний підрозділ у с. Святопетрівське). Працював в Групі Метінвест майже вісім років.

Був мобілізований в травні 2022 року. Служив старшим механіком радіорелейної станції взводу зв’язку прив’язки радіорелейної роти батальйону зв’язку, маючи військове звання старшого солдата. Загинув від вогнепального поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу бойових позицій в районі н.п. Кринки Херсонської області, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі.

Колеги кажуть, що Станіслав Андрущак був працьовитим і не конфліктним. Усі його згадують як хорошу, спокійну та добру людину.  Пам’ять про Станіслава житиме в серцях тих, хто знав і любив його. 

В Станіслава Андрущака залишились дружина, брат та сестра.
Про героя
19.01.1979–16.01.2024
Шрамко
Владислав
19.01.1979–16.01.2024
Стропальник Метінвест-СМЦ у місті Дніпро. Працював в Групі Метінвест сім років. 

З 26 березня 2022 року Владислав служив інспектором прикордонної служби ІІ категорії в Бахмутському районі Донецької області, маючи військове звання молодшого сержанта. За свою відвагу та самопожертву посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня. Загинув від вогнепального поранення у смт Курдюмівка, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі. Пам’ять про Владислава житиме в серцях тих, хто знав і любив його. Колеги згадують Владислава Шрамко як працьовиту, не конфліктну людину. Усі його знали лише як хорошу і добру особистість.