Супрун Олександр
04.01.1999–10.10.2024
Супрун Олександр
Олександр ріс і проживав своє дитинство у Запорізькій області в селі Приморське, вчився там в школі. У Олександра чотири брати, з якими він ріс. В дитинстві Олександр любив футбол та займатися справами у селі. Вчився відмінно до 9-го класу, після вступив до Металургійного коледжу, після його закінчення почав працювати на комбінаті Запоріжсталь помічником машиніста тепловоза, далі перейшов до поточного утримання та ремонту колії. Працював в Групі Метінвест майже сім років, паралельно навчався у Запорізькому національному технічному університеті. Після його закінчення вступив до лав ЗСУ.
У вересні 2022 вступив до лав ЗСУ на контрактну службу до самохідного артилерійського дивізіону, в якості командиру гармати. Воював на Авдіївському напрямку, брав участь у контрнаступі на Оріхівському напрямку, потім на Покровському напрямку. Далі перевели у Сумську область.
08.10.2024 Олександра було сильно поранено і 10.10.2024, під час евакуації, його серце не витримало і зупинилося у кареті швидкої допомоги.
В нього залишився малесенький син, який народився 10.06.2024 року.
Колеги згадують, що Олександр був відважний і хоробрий. Ніколи нічого не боявся, завжди посміхався, допомагав всім незважаючи ні на що. Всі коли були поруч з ним, теж завжди посміхались і заряджались позитивом від нього.
Вічна шана героям
Ми пам’ятаємо всіх, кого втратили. 635 працівників Метінвесту загинули, захищаючи Україну. Війна забрала життя 281 цивільного та 338 членів сімей співробітників Метінвесту. Вічна пам’ять.
Про героя
05.09.1980–19.03.2024
Андрущак
Станіслав
Станіслав
Андрущак Станіслав
05.09.1980–19.03.2024
Андрущак Станіслав
Стропальник на Метінвест-СМЦ (Регіональний структурний підрозділ у с. Святопетрівське). Працював в Групі Метінвест майже вісім років.
Був мобілізований в травні 2022 року. Служив старшим механіком радіорелейної станції взводу зв’язку прив’язки радіорелейної роти батальйону зв’язку, маючи військове звання старшого солдата. Загинув від вогнепального поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу бойових позицій в районі н.п. Кринки Херсонської області, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі.
Колеги кажуть, що Станіслав Андрущак був працьовитим і не конфліктним. Усі його згадують як хорошу, спокійну та добру людину. Пам’ять про Станіслава житиме в серцях тих, хто знав і любив його.
В Станіслава Андрущака залишились дружина, брат та сестра.
Про героя
19.01.1979–16.01.2024
Шрамко
Владислав
Владислав
Шрамко Владислав
19.01.1979–16.01.2024
Шрамко Владислав
Стропальник Метінвест-СМЦ у місті Дніпро. Працював в Групі Метінвест сім років.
З 26 березня 2022 року Владислав служив інспектором прикордонної служби ІІ категорії в Бахмутському районі Донецької області, маючи військове звання молодшого сержанта. За свою відвагу та самопожертву посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня. Загинув від вогнепального поранення у смт Курдюмівка, віддавши своє життя за свободу та незалежність рідної землі. Пам’ять про Владислава житиме в серцях тих, хто знав і любив його. Колеги згадують Владислава Шрамко як працьовиту, не конфліктну людину. Усі його знали лише як хорошу і добру особистість.