25.12.1986–21.05.2023
Машиніст бульдозера цеху шлакопереробки комбінату Запоріжсталь. Працював на виробництві понад рік. 

Пішов добровольцем 25 лютого 2022 року. Був командиром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. Загинув виконуючи службовий обов'язок при захисті Батьківщини поблизу населеного пункту Водяне Донецької області.

Колеги згадують про Павла Дорогокуплю так: «Павло був добрим товаришем, який працював у дружному колективі, любив та гарно виконував свою роботу, але настав момент у його житті, коли він вирішив сам для себе: «Якщо не я, то хто»? 

Павло був ввічливою, молодою, радісною відкритою, доброю людиною. Освіту отримав у Марганецькому горному коледжі працював на шахті Марганецькій, звідти пішов на строкову військову службу до Нацгвардії. Після служби працював у поліції, отримавши звання старшого лейтенанта. Згодом змінив професію на машиніста бульдозера – освоїв професію та працював в колективі цеху шлакопереробки. Проживаючи у місті Марганець, Павло разом із своїми товаришами по роботі приїздив працювати до міста Запоріжжя, гідно виконуючи свої обов’язки. Павло був добрим товаришем, керував бульдозером та лагодив техніку – від нього не було зволікань.  

Павло самостійно зробив свій вибір – пішов добровольцем. Ніколи не скаржився на тягарі солдатського життя. Він не був багатослівним. Мужньо та гідно виконував свій обов'язок до кінця. Ми завжди його пам'ятатимемо.  Вічна пам'ять нашому Герою!»

В Павла Дорогокуплі залишилася донька Олександра. 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2022
Про героя
15.12.1990–07.03.2022
Васильєв
Олексій
15.12.1990–07.03.2022
Чистильник аварійно-рятувальної служби фенольно-нафталинового виробництва АКХЗ в м. Нью-Йорк. Працював в Групі Метінвест понад шість років. 

Був мобілізований в серпні 2019 року. Служив помічником гранатометника. Загинув під час виконання бойового завдання в с. Старомлинівка Донецької області. Посмертно відзначений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

В Олексія Васильєва залишилися дружина та син.