Стасієнко Дмитро
20.05.1990–09.08.2026
Стасієнко Дмитро
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування УЗТ Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 17 років.
Після закінчення школи Дмитро Стасієнко вступив до Криворізького технікуму НМетАУ, де здобув спеціальність «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд». У 2009 році, відразу після закінчення навчального закладу, прийшов працювати на Південний комбінат, в службу енергогосподарства управління залізничного транспорту. Пізніше отримав вищу освіту у Криворізькому національному університеті за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання».
– Він був справжнім професіоналом, відповідальним і надійним працівником, – згадує начальник служби енергогосподарства УЗТ Олександр Антонов. – На нього можна було покластися – і в роботі, і в складних ситуаціях. Добре знав свою справу, сумлінно виконував завдання, тож був зарахований до Кадрового резерву підприємства. Але найбільше запам’ятався як порядна і щира людина. Дуже боляче усвідомлювати, що його більше немає поруч.
Навесні 2023 року Дмитро став до лав Збройних Сил України. Воював хоробро, завжди був готовий підставити плече побратимам. Та на жаль 9 серпня 2026 року біля міста Добропілля на Донеччині під час виконання військового завдання життя нашого захисника обірвалося: під час атаки ворожого безпілотника Дмитро отримав смертельне поранення.
Мати воїна, яка також багато років працює в УЗТ Південного ГЗК, втратила єдиного сина, вдовою залишилася дружина Наталія, з якою чоловік одружився вже під час служби. Для колег із ПівдГЗК він назавжди запам'ятається відповідальною і небайдужою людиною, яка однаково віддано працювала, допомагала іншим і захищала свою країну.
Колектив Південного ГЗК схиляє голови в жалобі і висловлює щирі співчуття близьким і рідним нашого захисника, який до останнього був вірним військовій присязі і рідному народу України. Світла пам’ять про Дмитра Стасієнка назавжди збережеться в серцях тих, хто його знав.
Велика шана і вдячність кожному українському Герою!
Вічна шана героям
За 12 років війни було мобілізовано понад 11 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали своє життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам'ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Усі підприємства
Про героя
14.03.1976–14.01.2024
Базилевич
Олексій
Олексій
Базилевич Олексій
14.03.1976–14.01.2024
Базилевич Олексій
Водій автотранспортних засобів Метінвест Покровськвугілля. Працював в компанії понад чотири роки.
Пішов добровольцем захищати Україну в грудні 2022 року. Загинув під час виконання бойового завдання у селі Степове Покровського району Донецької області.
В Олексія Базилевича залишився син Іван, який продовжує захищати країну.
Про героя
25.09.1984–20.09.2023
Зайцев
Федір
Федір
Зайцев Федір
25.09.1984–20.09.2023
Зайцев Федір
Слюсар зі складання металевих конструкцій ТОВ «Свято-Іллінський машинобудівний завод» Метінвест Покровськвугілля. Працював на виробництві майже п’ять років.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання у місті Мар'їнка Донецької області.
У Федора Зайцева залишилось двої дітей: донька Каміла та син Максим, а також літній батько Петро Миколайович.
Про героя
22.04.1996–16.07.2022
Чорновіл
Микита
Микита
Чорновіл Микита
22.04.1996–16.07.2022
Чорновіл Микита
Прохідник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Метінвест Покровськвугілля. Працював на підприємстві понад три роки.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув при захисті селища Піски.
В Микити Чорновіла залишилася мати Алла Олександрівна.
Про героя
08.06.1994–23.05.2022
Лихацький
Олександр
Олександр
Лихацький Олександр
08.06.1994–23.05.2022
Лихацький Олександр
Прохідник ТОВ «Шахтобудівельна компанія» Метінвест Покровськвулілля. Працював на виробництві майже три роки.
Був мобілізований 18 лютого 2022 року. Загинув в травні 2022 року.
В Олександра Лихацького залишилися дружина Валерія та малолітній син Микита.
Про героя
30.08.1987–01.05.2022
Безрукавенко
Олександр
Олександр
Безрукавенко Олександр
30.08.1987–01.05.2022
Безрукавенко Олександр
Апаратник змішування ТОВ «Свято-Іллінський машинобудівний завод» Метінвест Покровськвугілля. Працював на підприємстві майже два роки.
Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув під час виконання бойового завдання у селі Новосілка Волноваського Донецької області.
В Олександра Безрукавенка залишилась вагітна жінка Ганна.