Стасієнко Дмитро
20.05.1990–09.08.2026
Стасієнко Дмитро
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування УЗТ Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 17 років.
Після закінчення школи Дмитро Стасієнко вступив до Криворізького технікуму НМетАУ, де здобув спеціальність «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд». У 2009 році, відразу після закінчення навчального закладу, прийшов працювати на Південний комбінат, в службу енергогосподарства управління залізничного транспорту. Пізніше отримав вищу освіту у Криворізькому національному університеті за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання».
– Він був справжнім професіоналом, відповідальним і надійним працівником, – згадує начальник служби енергогосподарства УЗТ Олександр Антонов. – На нього можна було покластися – і в роботі, і в складних ситуаціях. Добре знав свою справу, сумлінно виконував завдання, тож був зарахований до Кадрового резерву підприємства. Але найбільше запам’ятався як порядна і щира людина. Дуже боляче усвідомлювати, що його більше немає поруч.
Навесні 2023 року Дмитро став до лав Збройних Сил України. Воював хоробро, завжди був готовий підставити плече побратимам. Та на жаль 9 серпня 2026 року біля міста Добропілля на Донеччині під час виконання військового завдання життя нашого захисника обірвалося: під час атаки ворожого безпілотника Дмитро отримав смертельне поранення.
Мати воїна, яка також багато років працює в УЗТ Південного ГЗК, втратила єдиного сина, вдовою залишилася дружина Наталія, з якою чоловік одружився вже під час служби. Для колег із ПівдГЗК він назавжди запам'ятається відповідальною і небайдужою людиною, яка однаково віддано працювала, допомагала іншим і захищала свою країну.
Колектив Південного ГЗК схиляє голови в жалобі і висловлює щирі співчуття близьким і рідним нашого захисника, який до останнього був вірним військовій присязі і рідному народу України. Світла пам’ять про Дмитра Стасієнка назавжди збережеться в серцях тих, хто його знав.
Велика шана і вдячність кожному українському Герою!
Вічна шана героям
За 12 років війни було мобілізовано понад 11 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали своє життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам'ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
Про героя
29.11.1992–01.03.2024
Цибулаєв
Віталій
Віталій
Цибулаєв Віталій
29.11.1992–01.03.2024
Цибулаєв Віталій
Слюсар-ремонтник Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча. Працював в Групі Метінвест майже 11 років. Був відзначений за впровадження пропозицій, спрямованих на зниження затрат та підвищення операційної ефективності.
Був мобілізований в серпні 2021 року. Загинув при виконанні військових обов'язків на Покровському напрямку в с. Тоненьке Донеччини.
Був мобілізований в серпні 2021 року. Загинув при виконанні військових обов'язків на Покровському напрямку в с. Тоненьке Донеччини.
У Віталія Цибулаєва залишилася дружина Катерина та син Богдан.
Про героя
19.01.1998–03.12.2023
Храновський
Володимир
Володимир
Храновський Володимир
19.01.1998–03.12.2023
Храновський Володимир
Водолаз на ММКІ. Працював в Групі Метінвест понад сім років. Був відзначений грошовою нагородою за впровадження пропозицій, спрямованих на зниження затрат та підвищення операційної ефективності.
Був мобілізований в липні 2021 року. Загинув при виконанні військових обов'язків на Херсонщині біля с. Кринки. Нагороджений почесною відзнакою «За оборону Миколаїва», Орденом «За мужність» III ступеня, грамотою та Орденом за «Оборону України».
У Володимира Храновського залишилася мати Ірина Борисівна.
Про героя
17.08.1997–30.10.2022
Сівенко
Іван
Іван
Сівенко Іван
17.08.1997–30.10.2022
Сівенко Іван
Штабелювальник металу ММКІ. Працював на підприємстві майже чотири роки.
Був мобілізований в вересні 2021 року. Загинув при виконанні військових обов'язків у жовтні 2022 року.
В Івана залишилася мати Валентина Іванівна.
Про героя
22.08.1973–03.09.2022
Брацлавський
Володимир
Володимир
Брацлавський Володимир
22.08.1973–03.09.2022
Брацлавський Володимир
Слюсар-ремонтник ЛПЦ-1700 комбінату ММКІ. Працював на підприємстві майже 26 років. Колеги згадують, що Володимир впроваджував пропозиції, спрямовані на зниження витрат та підвищення операційної ефективності, а також заохочував працівників ММКІ взяти участь у командах безперервного вдосконалення.
Був мобілізований в квітні 2022 року як командир взводу. Загинув при виконанні військових обов'язків на Херсонщині.
У Володимира залишилася дружина Лілія та син Андрій.
Про героя
20.02.1985–26.05.2022
Панасюк
Сергій
Сергій
Панасюк Сергій
20.02.1985–26.05.2022
Панасюк Сергій
Різальник холодного металу ММКІ. Працював на комбінаті майже 7 років.
Був мобілізований в серпні 2019 року. Загинув при виконанні бойового завдання по захисту держави в Донецькій області в травні 2022 року.
В Сергія залишилася мати Наталя Леонтіївна.
Про героя
23.02.1993–01.04.2022
Шастун
Ігор
Ігор
Шастун Ігор
23.02.1993–01.04.2022
Шастун Ігор
Нагрівальник металу ЛПЦ-1700 ММКІ. Працював на підприємстві майже 12 років.
Був мобілізований в лютому 2021 року. Загинув в квітні 2022 року на Запорізькому напрямку.
В Ігоря залишилася мати Неля Григорівна.
Про героя
14.06.1981–29.03.2022
Бурдак
Сергій
Сергій
Бурдак Сергій
14.06.1981–29.03.2022
Бурдак Сергій
Складач поїздів ММКІ. Працював в Групі Метінвест понад 23 роки.
Був мобілізований в січні 2019 року. Був відзначений грамотою за зразкове виконання військового та службового обов’зку. Загинув при виконанні військових обов'язків при обороні Маріуполя. Посмертно нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня.
У Сергія Бурдака залишилася дружина Олена та донька Яна.
Про героя
01.08.1987–10.03.2022
Синяков
Денис
Денис
Синяков Денис
01.08.1987–10.03.2022
Синяков Денис
Дозувальник аглофабрики ММКІ. Працював на комбінаті майже 14 років.
Мобілізувався 27.08.2020 та прослужив матросом понад півтора роки. Загинув, виконуючи військовий обов’язок поблизу м. Торецьк Бахмутського району Донецької області.
У Дениса залишився син Рустам.