31.08.1975–17.01.2026
Народився Валерій Лунгу на Херсонщині. Після закінчення школи юнак пішов працювати: декілька років трудився водієм в одному зі скадовських автопідприємств. Після цього декілька разів змінював роботу, та весь час залишався вірний обраній професії водія. Врешті-решт доля привела його до Кривого Рогу, де він влітку 2012 року прийшов працювати водієм вахтового автомобіля в автоцех Південного ГЗК.
 
У передостанній день 2025 року Валерій Лунгу був мобілізований. Як і в мирному житті, на військовій службі також був водієм. Та на жаль вже 17 січня 2026 року вірний військовій присязі на вірність Українському народу під час виконання військового завдання югоківець загинув біля населеного пункту Новомиколаївка Запорізької області.
 
Трудовий колектив Південного ГЗК щиро поділяє горе рідних та близьких Валерія Лунгу та схиляє голови у великій скорботі. Нехай добрий, світлий спомин про нього назавжди залишиться у серцях рідних, колег, усіх, хто його знав, любив та шанував. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя.
 
Вічна пам’ять та слава загиблому Герою!
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

2024
Про героя
29.11.1992–01.03.2024
Цибулаєв
Віталій
29.11.1992–01.03.2024
Слюсар-ремонтник Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча. Працював в Групі Метінвест майже 11 років. Був відзначений за впровадження пропозицій, спрямованих на зниження затрат та підвищення операційної ефективності. 
Був мобілізований в серпні 2021 року. Загинув при виконанні військових обов'язків на Покровському напрямку в с. Тоненьке Донеччини.

У Віталія Цибулаєва залишилася дружина Катерина та син Богдан. 
2023
Про героя
19.01.1998–03.12.2023
Храновський
Володимир
19.01.1998–03.12.2023
Водолаз на ММКІ. Працював в Групі Метінвест понад сім років. Був відзначений грошовою нагородою за впровадження пропозицій, спрямованих на зниження затрат та підвищення операційної ефективності. 
 
Був мобілізований в липні 2021 року. Загинув при виконанні військових обов'язків на Херсонщині біля с. Кринки. Нагороджений почесною відзнакою «За оборону Миколаїва», Орденом «За мужність» III ступеня, грамотою та Орденом за «Оборону України».
 
У Володимира Храновського залишилася мати Ірина Борисівна.
 
2022
Про героя
17.08.1997–30.10.2022
Сівенко
Іван
17.08.1997–30.10.2022
Штабелювальник металу ММКІ. Працював на підприємстві майже чотири роки. 

Був мобілізований в вересні 2021 року. Загинув при виконанні військових обов'язків у жовтні 2022 року. 

В Івана залишилася мати Валентина Іванівна.
Про героя
22.08.1973–03.09.2022
Брацлавський
Володимир
22.08.1973–03.09.2022
Слюсар-ремонтник ЛПЦ-1700 комбінату ММКІ. Працював на підприємстві майже 26 років. Колеги згадують, що Володимир впроваджував пропозиції, спрямовані на зниження витрат та підвищення операційної ефективності, а також заохочував працівників  ММКІ взяти участь у командах безперервного вдосконалення.

Був мобілізований в квітні 2022 року як командир взводу. Загинув при виконанні військових обов'язків на Херсонщині.

У Володимира залишилася дружина Лілія та син Андрій. 
Про героя
20.02.1985–26.05.2022
Панасюк
Сергій
20.02.1985–26.05.2022
Різальник холодного металу ММКІ. Працював на комбінаті майже 7 років.
 
Був мобілізований в серпні 2019 року. Загинув при виконанні бойового завдання по захисту держави  в Донецькій області в травні 2022 року. 

В Сергія залишилася мати Наталя Леонтіївна.
Про героя
23.02.1993–01.04.2022
Шастун
Ігор
23.02.1993–01.04.2022
Нагрівальник металу ЛПЦ-1700 ММКІ. Працював на підприємстві майже 12 років.
 
Був мобілізований в лютому 2021 року. Загинув в квітні 2022 року на Запорізькому напрямку. 
 
В Ігоря залишилася мати Неля Григорівна.
 
Про героя
14.06.1981–29.03.2022
Бурдак
Сергій
14.06.1981–29.03.2022
Складач поїздів ММКІ. Працював в Групі Метінвест понад 23 роки. 

Був мобілізований в січні 2019 року. Був відзначений грамотою за зразкове виконання військового та службового обов’зку. Загинув при виконанні військових обов'язків при обороні Маріуполя. Посмертно нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня. 

У Сергія Бурдака залишилася дружина Олена та донька Яна.  
Про героя
01.08.1987–10.03.2022
Синяков
Денис
01.08.1987–10.03.2022
Дозувальник аглофабрики ММКІ. Працював на комбінаті майже 14 років.
 
Мобілізувався 27.08.2020 та прослужив матросом понад півтора роки. Загинув, виконуючи військовий обов’язок поблизу м. Торецьк Бахмутського району Донецької області.
 
У Дениса залишився син Рустам.