23.10.1990–04.04.2025
Начальник зміни управління залізничного транспорту виробничо-технічного відділу Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест 12 років.
 
Ігор Сінчевський народився 23 жовтня 1990 року. Після закінчення школи вступив до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту. Успішному навчанню ніяк не заважало те, що сумлінний студент ще й встигав паралельно працювати на Придніпровській залізниці провідником пасажирських вагонів.
 
У 2012 році молодий спеціаліст прийшов працевлаштовуватися на Південний ГЗК, де до того багато років трудилися його батьки. Вісім років Ігор працював помічником машиніста електровоза, а навесні 2020 року отримав пропозицію обійняти посаду начальника зміни виробничо-технічного відділу УЗТ, на яку без вагань
погодився. Був сповнений нових цікавих планів та надій, але все перекреслила повномасштабна війна…
 
До лав ЗСУ чоловік доєднався у грудні 2022-го року. Спочатку – навчання на Львівщині, потім служба стрільцем ПВО у зенітно-ракетних військах на Запорізькому напрямку. Далі захищав рідну землю на Харківщині біля Куп’янська, на Донеччині біля Мирнограда, Авдіївки, Курахового, потім – на Сумщині, на Херсонському напрямку… Та 4 квітня 2025 року в ході бойових дій життя командира 3-го відділення 2-го зенітно-ракетного взводу Ігоря Сінчевського обірвалося.
 
Без чоловіка  залишилася дружинна Ганна, ніколи не побачать батька дев’ятирічна донька Ольга і
одинадцятирічний син Андрій. 
 
Колеги з шаною згадують Ігоря Сінчевського: «Мужній воїн героїчно захищав рідну Україну, а значить – кожного з нас. Наші щирі співчуття рідним і близьким Ігоря. Сумуємо разом з вами, низько схиляємо голови у скорботі і пошані».
 
Вічна слава і шана Герою!
 
bg
Вічна шана героям

З 2014 року було мобілізовано понад 10 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали свої життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!

Про героя
15.01.1976–30.05.2025
Юрга
Сергій
15.01.1976–30.05.2025
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування прокатного цеху. Працював в Групі Метінвест майже 27 років. 

Був мобілізований в серпні 2023 року. Служив в званні старшого лейтенанту. Загинув в бою поблизу населеного пункту Варварівка на Запоріжжі захищаючи українську землю від загарбників.

У Сергія Юрги залишилися дружина Олена, донька Карина та батьки.
Про героя
17.11.1971–20.05.2025
Ююкін
Андрій
17.11.1971–20.05.2025
Майстер зміни ковальської дільниці ремонтно-механічного цеху Каметсталі. Працював в Групі Метінвест майже шість років. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув в бою поблизу населеного пункту Гуляйпільське на Запоріжжі, захищаючи Україну.

У Андрія Ююкіна залишилися дружина Світлана, сини Андрій та Єгор, донька Дар’я та мати. 
Про героя
05.01.1974–05.05.2025
Матвієвський
Юрій
05.01.1974–05.05.2025
Слюсар-ремонтник коксового цеху комбінату Каметсталь. Працював в Групі Метінвест майже 12 років. 

Був мобілізований в серпні 2022 року. Загинув на Донеччині, захищаючи Україну.

У Юрія Матвієвського залишилися дружина Марина, донька Інна та син Олександр. 
Про героя
11.05.1987–25.02.2025
Продан
Артем
11.05.1987–25.02.2025
Слюсар-ремонтник доменного цеху Каметсталі. Працював в Групі Метінвест понад 16 років. 

Був мобілізований в лютому 2023 року. Загинув поблизу населеного пункту Тарасівка, Краматорського району на Донеччині, захищаючи Україну. 

У Артема Продана залишилися дружина Яна, доньки Єва та Юлія і мати Ольга Олексіївна.
Про героя
26.09.1974–09.01.2025
Трактірний
Сергій
26.09.1974–09.01.2025
Нагрівальник металу прокатного цеху Каметсталі. Працював в Групі Метінвест понад 28 років. В 2018 році був занесений на «Алею трудової слави» підприємства. В 2023 році отримав звання «Ветеран праці». 

Був мобілізований в червні 2024 року. Загинув поблизу населеного пункту Янтарне на Донеччині.

У Сергія Трактірного залишилися дружина Оксана, сини Дмитро та Євген і мати.
2024
Про героя
06.06.1997–26.12.2024
Кирпиченко
Богдан
06.06.1997–26.12.2024
Газівник доменного цеху Каметсталі. Працював в Групі Метінвест майже вісім років. 

Був мобілізований в серпні 2024 року. Загинув в бою поблизу Серебрянського лісу на Луганщині захищаючи Україну.

У Богдана Кириченка залишилися цивільна дружина Катерина, мати Тетяна Іванівна, сестра Діана. Брат Богдана – Аскольд, горновий доменної печі, доменного цеху Каметсталі, наразі захищає Україну в лавах ЗСУ.
Про героя
08.02.1972–17.10.2024
Гречанов
Дмитро
08.02.1972–17.10.2024
Сортувальник-здавальник металу прокатного цеху Каметсталі. Працював в Групі Метінвест майже сім років. 

Був мобілізований на початку березня 2022 року. Служив солдатом-навідником танкового взводу. Загинув в с. Іскра Волноваського р-ну Донецької області.

У Дмитра Гречанова залишилися дружина Олена, син Антон, донька Анастасія та мати Наталія Афанасіївна.
Про героя
01.05.1981–31.08.2024
Курочкін
Олексій
01.05.1981–31.08.2024
Машиніст крана агломераційного цеху Каметсталі. Працював в Групі Метінвест понад два роки. 

Був мобілізований у вересні 2022 року. Загинув в с. Понятівка Херсонської обл., захищаючи Україну.

У Олексія Курочкіна залишилися дочка Анастасія, син Володимир, мати Олена Анатоліївна та брат Олександр. Двоюрідний брат Барбаров Андрій був в лавах ЗСУ та загинув, захищаючи незалежність України. 
 
Посмертно Олексій Курочкін нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню.
Про героя
12.07.1976–24.06.2024
Тимофєєв
Євген
12.07.1976–24.06.2024
Майстер зміни газового цеху комбінату Каметсталь. Працював в Групі Метінвест понад два роки. 

Був мобілізований в квітні 2024 року. Загинув в м. Білогорівка Луганської області, захищаючи Україну.
 
В Євгена Тимофєєва залишився батько Микола Сергійович.
 
Про героя
23.04.1996–02.03.2024
Діулін
Костянтин
23.04.1996–02.03.2024
Слюсар-ремонтник конвертерного цеху комбінату Каметсталь. Працював в Групі Метінвест майже чотири роки.

Був мобілізований на строкову службу в квітні 2021 року. Загинув в березні 2024 року. 

Костянтина Діуліна залишилася мати Ольга Валеріївна.  
2023
Про героя
11.09.1982–30.10.2023
Губка
Михайло
11.09.1982–30.10.2023
Старший машиніст компресорних установок киснево-компресорного цеху комбінату Каметсталь. Працював на підприємстві понад п’ять років. У 2022 році був відзначений за трудові досягнення та занесений до Алеї трудової слави.

Був мобілізований в липні 2023 року. Загинув на Донецькому напрямку, захищаючи Україну.
Про героя
27.11.1995–29.10.2023
Желєзняков
Максим
27.11.1995–29.10.2023
Вальцювальник стана гарячого прокату прокатного цеху комбінату Каметсталь. Працював на виробництві майже два роки.

Був мобілізований в січні 2023 року. Загинув захищаючи Україну на Харківському напрямку в н. п. Орлянка Куп'янського району.

У Максима Желєзнякова залишились мати Наталія Вікторівна, батько Олексій Миколайович і брат Артем.