Олександр ріс і проживав своє дитинство у Запорізькій області в селі Приморське, вчився там в школі. У Олександра чотири брати, з якими він ріс. В дитинстві Олександр любив футбол та займатися справами у селі. Вчився відмінно до 9-го класу, після вступив до Металургійного коледжу, після його закінчення почав працювати на комбінаті Запоріжсталь помічником машиніста тепловоза, далі перейшов до поточного утримання та ремонту колії. Працював в Групі Метінвест майже сім років, паралельно навчався у Запорізькому національному технічному університеті. Після його закінчення вступив до лав ЗСУ.

 
У вересні 2022 вступив до лав ЗСУ на контрактну службу до самохідного артилерійського дивізіону, в якості командиру гармати. Воював на Авдіївському напрямку, брав участь у контрнаступі на Оріхівському напрямку, потім на Покровському напрямку. Далі перевели у Сумську область. 

08.10.2024 Олександра було сильно поранено і 10.10.2024, під час евакуації, його серце не витримало і зупинилося у кареті швидкої допомоги. 

В нього залишився малесенький син, який народився 10.06.2024 року. 

Колеги згадують, що Олександр був відважний і хоробрий. Ніколи нічого не боявся, завжди посміхався, допомагав всім незважаючи ні на що. Всі коли були поруч з ним, теж завжди посміхались і заряджались позитивом від нього.