Слюсар черговий та з ремонту устаткування 5 разряда Інгулецького ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 28 років. 

 

Був мобілізований 26 лютого 2022 року. Служив старшим сержантом, старшим водієм роти ударних БПЛА розвідувального батальйону на Харківському напрямку. Загинув внаслідок удару FPV-дрону поблизу н.п. Веселе Харківської області.

 

У Валерія залишилась дружина Олена і доньки Анна та Ірина.
 

Водій автотранспортних засобів, зайнятий на транспортуванні гірничої маси у технологічному процесі у кар'єрі Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже десять років. 

Був мобілізований в серпні 2022 року. Служив старшим солдатом. Загинув під час виконання бойового завдання на території н.п. Вакалівщина Сумського району Сумської області. 

У Івана Сердюка залишилися дружина Юлія та син Артем. 

Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад 7 років. 

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив старшим солдатом, загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Річки Сумської області.

У Олександра Каноніка залишилися батьки Юлія Павлівна та Володимир Дмитрович, а також брат Іван. 

Водій автотранспортних засобів Інгулецького ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 31 рік. 

Був мобілізований в жовтні 2022 року. Служив старшим солдатом, механіком-водієм, кранівником евакуаційного відділення на Запорізькому напрямку. Загинув, мужньо захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, біля н. п. Малинівка Запорізької області.

Колеги згадують, що Сергій Ткачук був відповідальним працівником, надійною людиною та спражнім Захисником України. 

У Сергія Ткачука залишилася дружина Ольга. 

Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже чотири роки. 

Був мобілізований в травні 2023 року. Служив старшим солдатом. Помер під час проходження служби від гострої серцево-судинної недостатності в м. Павлоград Дніпропестовської області. 

У Ігоря Ухожанського залишилися дружина Маргарита, та діти: Артем, Катерина й Єлизавета. 

Підземний електрослюсар черговий та з ремонту устаткування Центрального ГЗК. Працював в Групі Метінвест менше року. 

Був мобілізований у вересні 2025 року. Отримав поранення, від яких помер під час бойових дій у н. п. Новий Донбас Покровського району Донецької області.

У Віталія Шашоріна залишилася дружина Оксана та син Данило.

Народився Валерій Лунгу на Херсонщині. Після закінчення школи юнак пішов працювати: декілька років трудився водієм в одному зі скадовських автопідприємств. Після цього декілька разів змінював роботу, та весь час залишався вірний обраній професії водія. Врешті-решт доля привела його до Кривого Рогу, де він влітку 2012 року прийшов працювати водієм вахтового автомобіля в автоцех Південного ГЗК.

 

У передостанній день 2025 року Валерій Лунгу був мобілізований. Як і в мирному житті, на військовій службі також був водієм. Та на жаль вже 17 січня 2026 року вірний військовій присязі на вірність Українському народу під час виконання військового завдання югоківець загинув біля населеного пункту Новомиколаївка Запорізької області.

 

Трудовий колектив Південного ГЗК щиро поділяє горе рідних та близьких Валерія Лунгу та схиляє голови у великій скорботі. Нехай добрий, світлий спомин про нього назавжди залишиться у серцях рідних, колег, усіх, хто його знав, любив та шанував. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя.

 

Вічна пам’ять та слава загиблому Герою!
 

Інженер з надійності Центрального ГЗК. Працював в групі Метінвест вісім років. 

Був мобілізований в жовтні 2022 року. Служив молодшим сержантом. Загинув внаслідок прильоту КАБа в районі н. п. Добропілля Покровського району Донецької області.

У Максима Сіліяна залишилися дружина Юлія та сини Владислав і Олег. 

Майстер на Інгулецькому ГЗК, працював в Групі Метінвест понад 15 років. 

 

Був мобілізований в грудні 2022 року. Служив молодшим сержантом, командиром відділення безпілотних авіаційних комплексів на Запорізькому напрямку. Загинув під час ведення бойових дій в районі н.п. Добропілля Пологівського р-ну Запорізької області. Був нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеню.

 

Сергій був світлою і доброю людиною, відданий своїй справі, відповідальний, щирий. Таким його пам’ятають усі, хто мав честь працювати і служити поруч із Сергієм.

 

Без тата залишились двоє діток та любляча дружина Оксана, мати та сестра героя.
 

Машиніст бульдозера в кар'єрі 6 розряду Інгулецького ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад вісім років.

 

Був мобілізований в липні 2022 року. Служив старшим оператором відділення протитанкових ракет. Загинув під час виконання бойового завдання в результаті підриву на вибуховому пристрої поблизу н.п. Райгородок Краматорського р-ну Донецької області.

 

У Юрія Качуровського залишився син, дружина Анжела та літня мати. 
 

Слюсар черговий та з ремонту устаткування 5 розряду Інгулецького ГЗК, Працював в Групі Метінвест майже три роки. 

 

Був мобілізований в червні 2025 року. Служив водієм відділення протитанкових ракетних комплексів. Загинув мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну внаслідок бойового зіткнення з противником в районі н.п. Обухівка Куп’янського району Харківської області.

 

У Юрія Шрамка залишилась рідна сестра.
 

Оглядач вагонів Інгулецького ГЗК. Працював в Групі Метінвест понад 36 років. Отримав нагороду «Ветеран праці ПАТ "ІнГЗК"».

 

Був мобілізований у вересні 2023 року. Служив водієм-сапером інженерно-саперного взводу на Донецькому напрямку. Загинув виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну поблизу н.п. Нове Шахове Покровського району Донецької області. Нагороджений відзнакою президента «За оборону України» та медаллю «За заслуги перед містом» ІІІ ступеню (посмертно).

 

Дружина Сергія Буняка Анжела працює лаборантом управління якості Інгулецького ГЗК. 

Син, Буняк Олексій, несе службу в Державній спеціальній службі транспорту.