20.05.1990–09.08.2026
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування УЗТ Південного ГЗК. Працював в Групі Метінвест майже 17 років. 
 
Після закінчення школи Дмитро Стасієнко вступив до Криворізького технікуму НМетАУ,  де здобув спеціальність «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд». У 2009 році, відразу після закінчення навчального закладу, прийшов працювати на Південний комбінат, в службу енергогосподарства управління залізничного транспорту. Пізніше отримав вищу освіту у Криворізькому національному університеті за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання».
 
– Він був справжнім професіоналом, відповідальним і надійним працівником, – згадує начальник служби енергогосподарства УЗТ Олександр Антонов. – На нього можна було покластися – і в роботі, і в складних ситуаціях. Добре знав свою справу, сумлінно виконував завдання, тож був зарахований до Кадрового резерву підприємства. Але найбільше запам’ятався як порядна і щира людина. Дуже боляче усвідомлювати, що його більше немає поруч.
 
Навесні 2023 року Дмитро став до лав Збройних Сил України. Воював хоробро, завжди був готовий підставити плече побратимам. Та на жаль 9 серпня 2026 року біля міста Добропілля на Донеччині під час виконання військового завдання життя нашого захисника обірвалося: під час атаки ворожого безпілотника Дмитро отримав смертельне поранення. 
 
Мати воїна, яка також багато років працює в УЗТ Південного ГЗК, втратила єдиного сина, вдовою залишилася дружина Наталія, з якою чоловік одружився вже під час служби. Для колег із ПівдГЗК він назавжди  запам'ятається відповідальною і небайдужою людиною, яка однаково віддано працювала, допомагала іншим і захищала свою країну.
 
Колектив Південного ГЗК схиляє голови в жалобі і висловлює щирі співчуття близьким і рідним нашого захисника, який до останнього був вірним військовій присязі і рідному народу України. Світла пам’ять про Дмитра Стасієнка назавжди збережеться в серцях тих, хто його знав.
 
Велика шана і вдячність кожному українському Герою!
 
bg
Вічна шана героям
За 12 років війни було мобілізовано понад 11 000 працівників Групи Метінвест. На жаль, сотні з них віддали своє життя, захищаючи Україну від ворога в лавах Сил оборони. Вшановуємо подвиг та пам'ятаємо усіх наших загиблих колег. Меморіал оновлюється та доповнюється: для нас важлива кожна історія. Слава героям!
2025
Про героя
29.01.1983–13.06.2025
Конівець
Микола
29.01.1983–13.06.2025
Слюсар із складання металевих конструкцій Запорізького ливарно-механічного заводу філіалу №2 (м. Кривий Ріг). Працював в Групі Метінвест понад сім років. 

Був мобілізований в січні 2023 року. Служив солдатом на Запорізькому напрямку. Був нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня, нагрудним знаком «За вірне служіння Україні», нагрудним знаком «Знак пошани Саксаганського району м. Кривого Рогу» та відзначений почесною грамота від командувача військ оперативного командування «Південь».

Микола Конівець загинув захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України під час виконання бойового завдання в районі н.п. Кам’янське Запорізької області внаслідок вогневого впливу з боку противника, а саме – мінометного обстрілу.

У Миколи Конівця залишились дружина та донька.
Про героя
27.08.1975–21.04.2025
Бєліков
Сергій
27.08.1975–21.04.2025
Токар-розточувальник філіалу №2 ЗЛМЗ в Кривому Розі. Працював в Групі Метінвест два роки.

Був мобілізований в лютому 2025 року. Служив стрільцем на Запорізькому напрямку. Був відзначений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня. Загинув захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України під час ведення бойових дій в н. п. Кам’янське Васильківського району Запорізької області.
Про героя
30.12.1979–08.04.2025
Остроухов
Сергій
30.12.1979–08.04.2025
Терміст філіалу №2 ЗЛМЗ в Кривому Розі. Працював в Групі Метінвест майже два роки. 

Був мобілізований в червні 2023 року. Служив стрільцем-санітаром на Дніпровському напрямку. Загинув захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України під час виконання обов’язків військової служби поблизу н. п. Січневе Синельниківського району Дніпропетровської обл.

У Сергія Остроухова залишилася донька. 
2024
Про героя
21.06.1990–20.10.2024
Путінцев
Сергій
21.06.1990–20.10.2024
Формувальник машинного формування філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест понад 13 років. 

Був мобілізований у вересні 2022 року. Загинув при виконанні військового обов'язку під час обстрілу із застосуванням FPV-дрона по евакуаційному автомобілю в н.п. Осоївка Сумської області.
Про героя
14.07.1979–07.06.2024
Буликін
Станіслав
14.07.1979–07.06.2024
Електрозварник ручного зварювання філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже 22 роки.

Був мобілізований в перші дні повномасштабного вторгнення. Мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, загинув поблизу н.п. Стариця Чугуївського району Харківської області. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня.

У Станіслава Буликіна залишився син Денис.
Про героя
27.12.1978–31.05.2024
Мукоїда
Володимир
27.12.1978–31.05.2024
Заступник начальника цеху з виробництва філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже п’ять років.

Був мобілізований в квітні 2022 року. Помер від отриманих поранень при виконанні бойового завдання в результаті ворожого обстрілу біля н. п. Щербаки, Запорізької області.

У Володимира Мукоїди залишився син Максим.
Про героя
28.09.1993–27.05.2024
Самойленко
Дмитро
28.09.1993–27.05.2024
Слюсар з механоскладальних робіт філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже сім років. 

Був мобілізований в липні 2023 року. Загинув при виконанні військового обов'язку в бою за Україну біля н.п. Нетайлове Покровського району Донецької області.
 
Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня.
Про героя
15.09.1971–16.04.2024
Качур
Михайло
15.09.1971–16.04.2024
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже 32 роки. 

Був мобілізований в липні 2023 року. Загинув при виконанні військового обов'язку в бою за Україну поблизу с. Карловка Покровського району Донецької області. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня.
Про героя
04.03.1967–05.03.2024
Яковлєв
Олег
04.03.1967–05.03.2024
Електрогазозварник філіалу ЗЛМЗ №2 в м. Кривий Ріг. Працював в Групі Метінвест майже сім років. 

Був мобілізований в липні 2023 року. Служив стрільцем піхотного відділення. Загинув захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України під час ведення бойових дій в районі н.п. Бердичі Покровського району Донецької області. Був нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня та нагрудним знаком «Знак пошани Саксаганського району м. Кривого Рогу».
Про героя
27.05.1987–12.01.2024
Манойло
Максим
27.05.1987–12.01.2024
Підручний сталевара електропечі філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест понад три роки. 

Був мобілізований у вересні 2023 року. Загинув під час  виконання бойового завдання поблизу н.п. Кліщіївка Донецької області. Відзначений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. 
2023
Про героя
07.09.1971–20.10.2023
Литвиненко
Геннадій
07.09.1971–20.10.2023
Підручний сталевара електропечі філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест п’ять років. 

Був мобілізований в лютому 2023 року. Загинув при виконанні військового обов'язку в бою за Україну поблизу н.п. Макіївка Луганської області. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня.
Про героя
23.11.1974–30.09.2023
Антоненко
Володимир
23.11.1974–30.09.2023
Рамник філіалу №2 Запорізького ливарно-механічного заводу. Працював в Групі Метінвест майже 26 років.

Був мобілізований 28 лютого 2022 року. Загинув при виконанні військового обов'язку в бою за Україну у с. Роботине Пологівського району Запорізької області. Нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня.

У Володимира Антоненка залишися син Микола.